В “Аэросъемка” виклали відео з дрону над мальовничим селом на Харківщині під назвою Шестакове. До 1968 року село мало назву Непокрите. Саме в ньому відбулася терористична акція органів НКВС СРСР під час Другої світової війни (1941), зазначається у Вікіпедії.
Коли німецькі війська наближалися до Харкова, НКВД заарештував тих харків’ян, які ще не евакуювалися, зокрема представників української інтелігенції. Серед них був український поет Володимир Свідзінський. Він знав, що приречений на арешт, тому переховувався у друзів. Але 27 вересня 1941 року був арештований за звинуваченням в антирадянській агітації. Разом із іншими арештантами його гнали під конвоєм на схід. Коли виникла загроза оточення німецькими загонами, арештантів в селі Непокрите загнали в покинуту господарську будівлю, яку облили бензином і підпалили.
“Прибули в село Непокрите і побачили там страшну картину: згорілий величезний корівник і гори понівечених вогнем трупів, які догорали. Селяни розповідали, що корівник підпалили з чотирьох боків, він був закритий, і нікому не дали вийти, а тих, кому вдавалося вибратися, пристрілювали. Почали розтягувати крюками трупи, щоб закопати. Були ще живі, страшно обгорілі. Конвоїри намагалися добити прикладами, але люди не давали, жінки кричали: “Живий, живий! Залиште! «Перенесли в порожню хату. Дивитися було страшно — на всьому тілі суцільні пухирі, страждали жахливо, залишили з ними солдата, мене і ще одну жінку. Медикаментів не було, лікувати нічим. Пробули ми так днів п’ять. Після прибув ще етап (теж інтелігенція). Німці наступали, і нас повели далі. Обгорілих кинули, селянки розібрали їх по сусідніх оселях. Напевно, всі повмирали. Навіщо спалили людей? Щоб позбутися, щоб менше було тягнути, годувати».
Читайте також: у Львові перепоховали останки більше 500 жертв СРСР.