Фото: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства
Після ракетно-дронової атаки Росії у водах річки Дністер зафіксували забруднення технічними мастилами, яке поширилося вниз за течією і зачепило територію Молдови.
Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Про інцидент також повідомила молдовська сторона.
Як сказано в повідомленні Мінекономіки, опублікованому в четвер, 12 березня, маслянисті плями виявили неподалік села Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області. За попередніми даними, причиною забруднення став витік трансформаторного мастила з інфраструктури поблизу Дністровської ГАЕС у Чернівецькій області, яка зазнала пошкоджень під час обстрілу 7 березня.
Забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча в Молдові.
У межах роботи Дністровської комісії Мінекономіки координує реагування на екологічну загрозу. До роботи залучені Державна служба з надзвичайних ситуацій, Держводагентство, Держекоінспекція, Держприкордонслужба, Укргідроенерго та обласні адміністрації.
У Могилеві-Подільському на поверхні води зафіксували маслянисті плями. У районі села Козлів спостерігалася тонка жирна плівка, а поблизу села Нагоряни – характерна «райдужна» масляниста плівка вздовж берегової лінії та на значній частині водної поверхні. Також відчувався стійкий запах технічних мастил.
За результатами вимірювань у районі Нагорян концентрація забруднювачів перевищила допустиму норму у 2,5 раза — 0,127 мг/дм³ за нормативу 0,05 мг/дм³.
Після погодження дій із молдовською стороною підрозділи ДСНС розпочнуть встановлення бонових загороджень та застосування сорбентів для локалізації й збору маслянистих забруднень.
Для контролю поширення забруднення 11 березня додаткові проби води відібрали в районі питного водозабору Одеси, у селі Маяки та у Дністровському лимані.
Україна розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії РФ, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки, наголосили у міністерстві.
У Молдові про забруднення стало відомо 10 березня — через три доби після обстрілу Дністровської ГАЕС, яка розташована біля Новодністровська Чернівецької області за 6 км від кордону з Молдовою. Про проблему там почали говорити після того, як у соцмережах з’явилося відео, зняте біля села Наславча, повідомило молдовське видання NewsMaker. На ньому видно маслянисті плями на поверхні річки.
Міністерство довкілля Молдови повідомило, що екологічні служби від ранку 10 березня проводять моніторинг і відібрали проби води нижче за течією. Молдовське агентство Apele Moldovei також звернулося до української сторони для уточнення походження забруднення.
За попередніми оцінками, у річку могло потрапити близько 1,5 тонни трансформаторних мастил. Не виключають і можливе потрапляння залишків ракетного палива від збитих російських ракет.
Щоб захистити систему водопостачання, ввечері 10 березня зупинили подання води трубопроводом Сороки-Бєльці. У Бєльцях воду доставляли автоцистернами до лікарень, шкіл та дитсадків. Частину навчальних закладів тимчасово перевели на дистанційне навчання.
У лікарнях також рекомендували створити запас питної та технічної води на 48-72 години. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що це лише превентивний захід.
Міністр довкілля Георге Хаждер повідомив, що на річці почали встановлювати фільтри для збору нафтопродуктів. За його словами, забруднена вода ще не дійшла до Кишинева, оскільки дамба Дубоссарського водосховища частково стримує забруднення.
До вечора 11 березня водопостачання у постраждалих містах відновили. За результатами аналізів загрози для здоров’я населення не зафіксовано. Україна погодилася допомогти Молдові зі збором нафтопродуктів, а Румунія запропонувала обладнання у разі потреби.
Зазначимо, що річка Дністер є одним із ключових джерел водопостачання для Одеси й Кишинева. Потрапляння технічних мастил у водні об’єкти становить серйозну загрозу для населення та водних екосистем. Масляниста плівка на поверхні води обмежує доступ кисню та світла до водного середовища, що негативно впливає на водні організми й загальний стан водних екосистем.