market.korupciya.com
Напередодні Нового року людям доведеться балансувати між цікавими акційними пропозиціями та ростом цін на продукти тваринного походження та кондитерські вироби. Середня ціна за 2 кг улюбленого французького салату «Олів’є» на 8 осіб становитиме близько 87 грн. Індекс салату за принципом американського біг-маку виріс на 35%, що вдвічі більше, ніж два роки тому. Різдвяна кутя цього року подорожчає на 65% через збільшення цін на пшеничну крупу, мед, родзинки. А «Київський торт» зі 124 грн піднявся до 230.
«По споживчих цінах на певні групи товарів у порівнянні грудень 2015 р. та листопад 2016 р. можна сказати, що картопля, капуста, морква, буряк, сало суттєво зменшилися у ціні відносно попереднього року. Ряд продуктів умовно залишився на рівні минулого року, і є, звичайно, продукція, яка зросла в ціні. Це олія, крупи гречані, яйця, молочна продукція тощо», – розказує Лілія Стиренко, т. в. о. заступника голови держслужби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.
Попит на молоко, м’ясо, яйця різко скоротився через неплатоспроможність населення. Середня місячна ціна на кошик продуктів складає 2800 грн. Навіть при затвердженні мінімальної заробітної плати розміром 3200 грн, цього недостатньо. За прогнозами на 2017 р. ціни на свинину піднімуться ще на 2-8%, на молоко – 5-10%. Це пояснюють подорожчанням собівартості продукції, пожвавленням експорту та впливом міжнародної економіки.
«Ціни на молоко на поличці прямо пропорційно залежать від цін на молоко в закупівлі. Певне коливання буде. Це все тому, що саме сировина складає левову частку вартості продукту» – заявляє Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока.
На думку Віталія Скоцика, лідера Аграрної партії України, ріст цін не залежить від інфляції, дотацій, які закладає уряд, роботи антимонопольного комітету. Подорожчання продуктів харчування він пояснює фінансовим рівнем життя країни. Як приклад розглядає український ринок. Продавці змушені платити вдвічі більшу оренду за місце, ціни на маршрутки теж піднялися, відповідно це впливає на товар.
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, вважає, що визначальним є вплив міжнародних цін, які набагато вище, ніж на українському ринку. На його думку, скасування цінового декларування за європейським прикладом було доцільним. Ситуацію із дефіцитом гречки пояснює скороченням виробництва у зв’язку із неприбутковістю продажу за низькими цінами. Рішення проблеми криється у якісній роботі Антимонопольного комітету, який досі не виконує свої функції регулювання цінової політики великих виробників, що є головними гравцями ринку.
Деякий різкі коливання цін на продукти харчування є абсолютно необґрунтовані. Зокрема, за словами Миколи Мороза, директора департаменту продовольства Мінаграрополітики та продовольства України, досі ведеться розслідування щодо подорожчання «яйця курячого». Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж, зазначає, що подібна ситуація відбувається із «хлібом пшеничним та житнім», при тому, що ціна на борошно майже не зростає.
Окрему загрозу становить якість продукції. Споживачів закликають звертати увагу на маркування. Аналізувати відповідність ціни-якості. Не рекомендують купувати продукти на стихійних ринках. Щоб не обважили, можна перевірити терези, поклавши власний телефон. У супермаркетах списання продукції взагалі не відбувається. Часто вага фасованого товару не відповідає дійсності, тому бажано зважувати на їхніх терезах. Як розповідає Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України, це є адміністративним правопорушенням, за яке можна вимагати знижку, розмір якої необмежений.
«Ідете по магазину, у вас великий список продукції, візьміть блокнот і записуйте цінники. Коли на касі розрахують, подивіться, що було на цінниках. Акції мають певний невеликий проміжок часу, а цінники наші продавці чомусь забувають поновити. На касі дізнаєтеся про зовсім іншу ціну. І тут головна умова: ви давайте ту ціну, яку зафіксували. Вони не мають права з вами сперечатися. Якщо за це повинен хтось заплатити, то нехай це буде продавець, ніж 10-20 покупців», – рекомендує Максим Несміянов.
Світлана Тартасюк, Київ, Громадське радіо