Громадське радіо
Зрозуміти, в якому будинку херсонська філія «Паспортного сервісу», можна за кількасот метрів наперед — достатньо йти туди, де черга. На місці з’ясовуємо — черга подвійна. Спочатку треба вписатися в аркуш та не пропустити чергу живу. Коли вона дійде, можна буде зайти всередину і зареєструватися в черзі електронній.
«Це ми записалися, щоб отримати цей талончик. Ось, 219-я я зайду і отримаю талончик. І незрозуміло, коли приймуть», — говорить дівчина у черзі.
Умови тут жорсткі: далеко відійти не можна, якщо пропустиш чергу — буде все з початку.
В одній черзі тут — кримчани та жителі Херсонщини. Знайомлюся з пенсіонером — ім’я він не називає, але під диктофонний запис розповідає охоче.
Він з Криму, в Херсон приїхав подати документи на закордонний паспорт.
«Щоб можна було поїхати в Євросоюз. У мене там мати похована, в Афінах, я сам грек. Сестри у мене там. У мене нікого в Криму немає», — пояснює чоловік.
Мій співрозмовник не приховує: у нього є ще один паспорт, з російським двоголовим орлом, паспорт, отриманий від окупантів. Але з ним далі Росії виїхати за кордон пенсіонер не зміг.
«Там мені видали паспорт — не видали, купив я, за свої ж гроші. Вони мені видали паспорт. Я їх запитав, чи зможу поїхати в Афіни, в Грецію. Вони кажуть: «Не знаємо, ви просите — ми вам видаємо». Я з цим паспортом поїхав до Новоросійська. У Новоросійську у мене попросили цивільний паспорт, окрім закордонного паспорта. Я показав їм кримський паспорт свій. Вони сказали: «Ми не можемо поставити тобі візу». Я все пробив — потрібно їхати на Україну і на Україні робити закордонний паспорт», — продовжує він розповідь.
Європейські держави не визнають анексії Криму і вважають кримчан українськими громадянами. Тож радять звертатися по візи в українські дипустанови.
Пояснити, чому багато жителів окупованого Криму, як мій співрозмовник, не відмовляються від українського громадянства, але беруть російські паспорти, можна на кількох прикладах. Скажімо, якщо український громадянин хоче продати квартиру в Криму, то окупантам треба віддати як податок третину вартості житла. До того ж без всіляких дозволів українцям можна перебувати в Росії тільки 90 днів, і цей порядок Росія поширила і на окупований нею Крим.
Від часу, коли почав діяти безвізовий режим, він став доступний і для жителів Криму. В результаті кримчан, які бажають оформити український закордонний паспорт, побільшало вдвічі. Цю статистику називає Громадському радіо начальник відділу «Паспортного сервісу» у місті Херсоні Сергій Гутник. Щоб задовольнити цей попит, філія навіть переробила графік роботи під людей з окупованої території.
«З вівторка по п’ятницю з 9 до 12 години ми в першу чергу приймаємо жителів Криму. А далі все змішане — і наші, херсонці, і всі мешканці нашої України. з 9 до 12 це не означає, що, якщо не буде мешканців Криму, ми нікого приймати не будемо. Це в першу чергу дає їм можливість в той же день оформитися, від’їхати назад до себе», — описує начальник.
Сергій Гутник зізнається — він знає, що влітку люди навіть ночують під «Паспортним сервісом». Або займають черги ще вночі. Проте приймати більше громадян філія не спроможна.
«У нас два робочих місця, зонтики, за допомогою яких фотографуються. І це не значить, що збільшити працівників — і два чи три працівники за одним зонтиком будуть фотографувати. Це ж треба не тільки сфотографувати — треба вбити, перепровірити інформацію, зняти відбитки пальців, щоб людина перевірила інформацію. Тобто за годину ми десь 10 людей приймаємо», — каже Гутник.
Ажіотаж біля паспортних сервісів створює ще й те, що мешканець окупованої території не може записатися в чергу онлайн. Чому — пояснює медіакоординаторка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
«Для того, щоб зареєструватися в електронній черзі, потрібно отримати підтвердження реєстрації на український номер мобільного телефону. Але в Криму український мобільний зв’язок кілька років уже не працює після окупації. І кримчани, які постійно живуть на окупованій території, не можуть встати в цю електронну чергу», — пояснює правозахисниця.
Отже кримчанам доводиться їздити на материк по документи кілька разів — спочатку стати в чергу, потім — у призначений час подати документи, і уже тільки тоді — за готовим паспортом, каже Сєдова. Тільки від реєстрації в електронній черзі до подачі документів можуть минути три тижні. На готовий паспорт можна чекати кілька місяців. Такий саме алгоритм працює і коли треба оформити чи вклеїти фотографію у паспорт громадянина України. Прес-секретар Державної міграційної служби України Сергій Гунько пояснює: підтвердження на український номер потрібно для захисту від шахраїв. Як удосконалити цю процедуру, у відомстві не знають.
«Система електронної черги в умовах нинішнього ажіотажу на паспорти піддається щоденним атакам шахраїв, які намагаються масово забронювати місця в електронній черзі з використанням всіляких ботів і так далі для того, щоб у подальшому перепродавати ці місця. Тому було зроблено як запобіжний захід, один з варіантів, який було зроблено у цій системі — це реєстрація через мобільний телефон», — наводить аргументи Гунько.
Одним з ров’язань проблеми, на думку речника міграційної служби, могло би стати відкриття Центрів надання адміністративних послуг. Це компетенція місцевої влади. Щодо Херсонщини поки нема навіть остаточного рішення, де відкривати ЦНАПи. Представник президента в Автономній Республіці Крим Борис Бабін — його офіс зараз у Херсоні — розповідає про два варіанти. Перший — відкрити центри безпосередньо на контрольних пунктах «Каланчак» та «Чонгар». За другим сценарієм, ЦНАПи з’являться у найближчих до адмінкордону населених пунктах — Чонгар, Каланчак, а також в обласному центрі. Сам Борис Бабін схиляється до другого варіанту.
«Ви бачили, що відбувається у підрозділах міграційної служби чи ДП «Документ»? Черги бачили? Уявіть собі таку чергу вночі на КПП, біля КПП, під оптикою російських снайперів? Уявили? Уявили. Другі питання — безпекові. І не тільки безпека людей, але й безпека держави. Прикордонники категорично проти, й про це у нас є офіційний протокол наради. Ні на самому КПП, ні в безпосередній близькості від КПП не має бути цього ЦНАПу. Або ви виносите його на декілька кілометрів, або ні», — переповідає представник президента.
Поки чиновники ще думають над тим, як покращити обслуговування кримчан, приватні посередники побудували на цьому бізнес. В Інтернеті — чимало оголошень від фірм в окупованому Криму, які готові за переплату позбавити і черг, і надмірного очікування. Телефоную в одну з компаній — з офісом у Севастополі. Називаюся клієнтом.
Працівниця Анна відразу називає усі можливі варіанти.
«Через Херсон зараз чотири місяці готовності. Якщо вам треба швидше, то це Київ. За ціною Херсон — це вісім тисяч. Сюди входить запис ваш електронний на подачу, збір пакету документів, оплата держмита, тобто там ви вже нічого не платите, ніде не стоїте. Там ви за часом, за талоном з нашим водієм, з трансфером заходите, здаєте документи. По Києву там навіть без попереднього запису, колега наша приймає вас позачергово і готовність півтора місяця десь, з урахуванням свят. Там коштує 11 тисяч», — видає всю інформацію співрозмовниця.
Одинадцять тисяч — це сума у російських рублях, тобто 5 тисяч гривень. Представниця агентства не приховує, що на них працює людина з Державної міграційної служби.
«Колега, з якою ми співпрацюємо — безпосередньо співробітник паспортного столу. Ви приносите нам документи, ми їй заздалегідь скидаємо скани, говоримо, що післязавтра такої клієнт буде. Усе. Ви приїжджаєте до Києва, набираєте її о 9 ранку. Вона вам говорить, до якого часу підійти, як правило, протягом двох годин. Ви до неї заходите. Вона вас фотографує, знімає відбитки, приймає документи, які ми вам даємо, розвертається і йдіть. Зазвичай 15 хвилин займає. Без черги, без запису».
Запитую, як переконатися, що це не обман.
«У нас є всі реквізити, ми не на узбіччі стоїмо. У наспоїздки, з водієм познайомлю. Як мені вам сказати, у нас три машини на тиждень їздять з нашими клієнтами. Можу вам номер телефону когось дати, наберете,поспілкуєтеся», — відповідає працівниця.
Щоправда телефони клієнтів Анна так і не дає, за ними пропонує прийти в офіс. Речник Державної міграційної служби Сергій Гунько визнає — корумповані працівники у відомстві є, але з таким явищем бореться і керівництво, і правоохоронні органи.
«Звичайно таких фактів є достатньо багато, до дисциплінарної відповідальності притягаємо ми, до кримінальної — якщо ви читаєте повідомлення в Інтернеті, достатньо часто правоохоронці виявляють факти корупції у тому числі в міграційній служби. Ми вважаємо, що це дуже добре, що правоохоронні органи є ефективними і допомагають очищувати ряди в міграційній службі, ми завжди з готовністю ідемо на сприяння і співпрацю в таких питаннях», — каже він.
Речник міграційної служби попереджає про ризики і закликає не користуватися послугами посередників, щоб не наразитися на шахраїв. Крім корупційної складової є в паспортних турах і елемент державної безпеки. Уповноважений президента з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв ще в серпні закликав Раду національної безпеки та оборони розглянути ситуацію з оформленням українських біометричних паспортів. Джемілєв каже — корупція дає можливість користуватися безвізом представникам окупаційної влади.
«Те, що така практика йде, це безсумнівно. І вона стає можливою, тому що домовляються з чиновниками в Херсонській області. Люди годинами стоять, не можуть дочекатися, а ось ці люди приходять від різних фірм, проштамповувати протягом декількох годин і вони за певні гроші швидко вирішують питання. Видаються паспорти тим, кому не варто було б видавати, але за гроші все робиться. Ще й функціонери окупаційної влади — отримуємо інформацію, що вони отримують», — каже Джемілєв.
За прогнозами ж представника президента в Криму Бориса Бабіна, центри адмінпослуг на Херсонщині можуть запрацювати протягом 2018 року. А поки кримчани переплачують ще й таксистам. Нелегальні перевізники між КПВВ та населеними пунктами за додаткову плату зустрічають громадян на адмінкордоні і підвозять безпосередньо до паспортних підрозділів в час, коли зручніше стати в чергу. Цей сервіс коштує півтори тисячі гривень.