Правозахисники розповіли про тортури і катування у поліції

Правозахисники розповіли про тортури і катування у поліції

За інформацією, поданою у звіті Експертного центру з прав людини у 2017 році, до медичних закладів звернулись дві з половиною тисячі осіб. Вони заявили, що травми нанесли правоохоронці. Дослідження здійснювалося спільно з представниками Нацполіції та офісу омбудсмена.

Юрій Бєлоусов, виконавчий директор ЕЦПЛ, говорить, що в основі дослідження – судові справи та статистика медичних закладів.

«Кількість проваджень, які відкриває прокуратура, зменшується, хоча кількість звернень до медичних закладів про катування зростає», — говорить правозахисник.

Заступник голови Національної поліції України Костянтин Бушуєв цифри не спростовує, проте говорить, що під час досудового розгляду не всі звинувачення підтверджуються.

Олександр Гатіятуллін, голова організації «Україна без тортур» говорить, що зізнання простіше вибити, ніж проводити ретельне розслідування справи.

Юрій Бєлоусов вважає, що саме безкарність правоохоронців є головною причиною непропорційного та невиправданого застосування сили. Серед інших причин правозахисник називає низький професійний рівень окремих працівників поліції та неналежний психологічний супровід професійної діяльності поліцейських.

Ці причини не є вичерпними, вважає Тетяна Курманова, журналістка та редакторка Центру журналістських розслідувань. Вона – монітор Національного превентивного механізму. Це незалежні спостерігачі при офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, які перевіряють місця несвободи.

Улітку 2017 року Курманова відвідала місця позбавлення волі в Тернополі і зібрала свідчення про катування та перевищення службових повноважень працівниками поліції під час затримання десяти постраждалих. Ігоря Козоріза вона зустріла в колонії. Він розповів, що його поліцейські били струмом, ґвалтували шваброю.

«Ми не могли підтвердити або спростувати його свідчення, тому що взагалі жодної судово-медичної експертизи не було проведено, навіть після того як на засіданні суду його адвокатка заявила про те, що він повідомляє про такий факт катування і просить провести експертизу», — розповіла журналістка.

Скільки поліцейських було притягнуто до відповідальності за катування та перевищення службових повноважень, достеменно не відомо. Костянтин Бушуєв таких даних не навів. «Громадське радіо» направило в Нацполіцію інформаційний запит.

Юрій Бєлоусов каже, що до суду в найкращому випадку потрапляють 3% справ проти поліцейських: «З півтори тисячі відкритих проваджень, до суду направляється в цілому десь 30-40 проваджень, з яких реально доходять до кінця одиниці, бо більшість виправдовується».

Правозахисники критикують поліцію за несвоєчасне внесення даних про затримання людини в базу та несвоєчасний виклик адвокатів. Костянтин Бушуєв каже, що в місті Дніпро запустили пілотний проект ізолятора нового типу, де інспектори з прав людини мають проводити інтерв’ю із затриманими без зволікань, всю роботу та перебування у камерах будуть фіксувати камери спостереження, а інформацію заноситимуть в електронну базу даних. Бушуєв обіцяє, що після оцінки результатів проекту такі ізолятори відкриють по всій території України. Правозахисник Юрій Бєлоусов вважає, для недопущення катувань поліцейськими потрібна робота не тільки Нацполіції. Треба, щоб прокуратура якісніше збирала докази і не спиралася лише на зізнання людини, а лікарі – якісно проводили експертизи.

Аліна Бєлобра, Громадське радіо

Автор:

Останнi новини