Керівників пенітенціарних закладів тепер перевірятимуть на доброчесність. Кожний керівник буде зобов’язаний щороку до 1 червня подавати Анкету доброчесності. Новопризначені керівники подаватимуть Анкету протягом 30 днів після призначення. Кожну анкету перевірятиме Комісія доброчесності.
Міністерство юстиції запроваджуватиме новий механізм у п’ять етапів, розповів сьогодні на прес-конференції заступник міністра юстиції Денис Чернишов.
«Сьогодні механізм існує, але він не є дієвим, адже Трудовий кодекс на стороні працівника і дуже часто не добросовісного. Окрім цього, щорічна перевірка стимулюватиме керівника за всіма аспектам. Усі наші дії чітко описані в Паспорті реформи пенітенціарної системи, який було нами розроблено та прийнято за основу. Тому реформа триває, попереду чергові нововведення, які значно покращать роботу системи та виведуть її на якісно новий рівень», — зазначив Чернишов
Чи треба перевірка?
Перевіряти пенітенціарних керівник треба перш за все на корупційні ризики, вважає голова правління «Експертного центру з прав людини» Юрій Бєлоусов.
«У цій системі корупція існує. Керівники пенітенціарних закладів виконують менеджерські функції, у тому числі з надходження коштів на рахунки засуджених, закупівлі, виробництва на території установи. Корупційні ризики дуже високі. Такі перевірки повинні бути. Перевіряти потрібно на доброчесність не лише керівників, а й усю систему у цілому», — наголошує Бєлоусов,
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко вважає, що наразі у Мін’юсту достатньо інструментів для перевірки порушень. Створюючи комісію Мін’юст розписується у своїй некомпетентності і визнає, що не намагається вплинути на пенітенціарних керівників, каже правозахисник.
«Це не змінить нічим цих людей і фактично правил роботи установи. Механізмів контролю більш, ніж достатньо. Це не робилося належним чином і не робиться. Порушення, на які показують пальцями, ігноруються. Якби хотіли, то зробили б», — зазначає Павліченко.
Кого перевіряти?
Мін’юст зараз самостійно перевіряє пенітенціарні заклади. Минулого року президент підписав закон про Вищу раду правосуддя. Департаменту передали повноваження розслідувати порушення у пенітенціарних закладах.
Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко вважає, що перевірка Мін’юстом працівників пенітенціарної системи, які йому підпорядковується, не може бути ефективною. Розслідуваннями мають займатися інші структури, додає він.
«Я не скажу, що прокуратура ефективно і якісно працювала у цьому контексті, але можна було говорити, що вона не підпорядкована Міністерству юстиції», — наголошує Діденко.
Правозахисники кажуть, що перевірка має бути комплексною. Перевіряти треба не лише керівників колоній, а й очільників Мін’юсту.
«Міністерство юстиції розслідуватиме злочини щодо своїх працівників, а хто тоді розслідуватиме злочини щодо керівного складу міністерства юстиції?», — запитує Діденко.
Він як приклад приводить в.о. начальника Державної кримінально-виконавчої служби Олександра Крикушенка. Журналісти звертали увагу на його надмірні статки.
Бєлоусов вважає, що Мін’юст може використати комісію, аби відволікти увагу від проблем у пенітенціарній системі. Наприклад, включивши до складу Комісії доброчесності лояльну громадськість або показово покаравши лише декількох винних.
«Я дуже боюся, що цю комісію використають як щит, який використають для того, щоб прикрити справжні наміри Міністерства юстиції, які можуть полягати у зовсім не у боротьбі з корупцією, а у відверненні уваги від цієї проблеми», — каже Бєлоусов.
Про те, що перевіряти і контролювати пенітенціарні заклади потрібно, свідчить статистика. У 2017 році в Україні померли понад 500 в’язнів. З початку цього року — 151 особа. Понад 100 працівників пенітенціарної системи стали фігурантами службових і кримінальних розслідувань.