Громадське радіо
У ніч з 22 на 23 червня у Луцьку вшанували пам’ять про в’язнів, яких жорстоко розстріляли у червні 1941 року органи НКВС. У стінах колишньої Луцької тюрми відбулася реконструкція подій тих часів у одній з камер, де до 5 ранку просиділи всі, хто туди прийшов.
Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо.
Актори у формі НКВС у стінах тюрми проводили допит присутніх, не давали спати всю ніч. Якщо хтось починав співати українські пісні в тюремній камері, одразу приходили й виводили у кабінет. Втекти з тюрми нікому не дозволили, хоча такі спроби були. Двері камери зачиняли. Час від часу хтось приходив з акторів та обирав «жертву» для «катувань» та виводили до себе в кабінет.
Перед початком реконструкції подій відбулась гутірка «Рускій мір», а після цього священнослужителі Волинської єпархії Київського патріархату провели літургію. Вночі у Луцьку молились за упокій мертвих, які невинно загинули.
Літом у 2017 році на території колишньої Луцької тюрми знайшли масове захоронення розстріляних в’язнів.
Історик та краєзнавець Сергій Годлевський зазначив, що у Луцькій тюрмі були розстріляні не лише українці, а й євреї та поляки. Він брав участь у розкопках, коли знайшли рештки вбитих в’язнів.
Речі вбитих зібрали і спалили. Але вдалось знайди кілька рюкзаків та інші речі під час розкопок.
До слова, минулого року у Луцьку виник скандал через те, що у цьому приміщенні хотіли зробити хостел. Одні говорили, що хостел у цьому місці потрібен, інші категорично проти цього. Також у приміщенні колишньої Луцької тюрми було розташоване музичне училище.
«Дуже довгий період не просто не пошановувалося це місце, а створена була певна вакханалія. В чому сатанізм радянської влади? Це не просто втім, що вірити в Бога і не вірити в бога. На нинішній день це є демократія. Кожен має право вірити, або не вірити. Але закрити церкву і у вівтарі на самому святому місці зробити відхоже місце! Оце було в їхніх планах. В тюрмі, де стіни плачуть, де творилася страшна вакханалія, де сльози стинання, плач, розпач, тут було створено училище культури. Тут співали, танцювали, грали, готували спеціалістів у тих стінах», – зауважив краєзнавець Сергій Годлевський.
За словами краєзнавця Сергія Годлевського, раніше були випадки, коли людей виводили розстрілювати, а вони помирали від серцевого нападу. Вони були налякані та в шоці з того, що відбувається.
З його слів, перебувати у той час тюремних камерах людям було вкрай важко.
В’язням не було чим дихати, бо у одній камері могло перебувати багато осіб. Тому прилипала до тіла шкіра і пекла. Одяг одразу зношувався. Умови були жахливі. Коли в’язні виходили на допит, вони хотіли побільше побути там, щоб подихати свіжим повітрям. Історик додав, що від час розкопок можна було виявити статус в’язнів по взуттю.
«Практично всі в’язні були взуті. По тому взутті можна було уявити їхній статус. В когось були добротні чоботи. В когось були добротні чоботи, але підлатані. В когось були підлатані черевики, а в декого лакові, а поверх одягнуті калоші. Така була мода тоді. І так їх взутими кидали», — зазначив Сергій Годлевський.
Ієромонарх Нікодим розповів, що територія, де розташована колишня Луцька тюрма пам’ятає й інші трагічні події. Наприклад, там був раніше Монастир Бригідок. У 1785 році сталася пожежа. Загорівся монастир. Приїхала пожежна бригада. Проте монахині сказали, що чоловіки не можуть зайти на територію і таким чином «згоріло пів-Луцька».
Мая Голуб для Громадського радіо