Набережна Незалежності в Ужгороді відома на всю Україну як найдовша липова алея в Європі. Вона є частиною старовинного кварталу Малий Галагов, що становить архітектурну та історичну цінність. Нині увага ЗМІ та громадськості прикута до набережної через заплановані ремонтні роботи. Міська влада вирішила заасфальтувати дорогу поруч з набережною, а заодно перекласти бруківку на ній. При цьому замінити теперішні лавиці, смітники та ліхтарі. Чому саме набережна Незалежності — пояснює головний архітектор міста Олег Боршовський.
«Після приїзду Гройсмана було запропоновано провести капітальний ремонт саме набережної Незалежності, бо вона — найдовша липова алея і найбільш популярна для туристів і для мешканців міста».
21 млн грн на проведення капітального бюджету виділили з держбюджету. Ще 634 тис фінансує Ужгород. Але частину ужгородців такі новини не радують. Вони стверджують, що затверджений проект — несмак, який до того ж зробить ведмежу послугу місту. Та й всіх необхідних процедур, на думку активних містян, проект не пройшов. Коментує ужгородка Людмила Лівак:
«Громадськість обурюється тому, що, в першу чергу, з ними не узгоджували. По-друге, декларувалося, що Малий Галагов буде вноситися до списку ЮНЕСКО. Зовсім нелогічно зараз: декларація намірів одних і витрачання коштів без будь-якого попереднього планування, узгодження з експертною комісією. Просто нам потрібно швидко освоїти кошти».
Тож містяни прийшли у міськраду з вимогами на даному етапі припинити будь-які дії. Щоправда, вони погоджуються, що асфальтне покриття дороги — у вкрай поганому стані і потребує заміни. Однак, пропонують не чіпати пішохідну зону. Головний архітектор Ужгорода каже, що активісти згущують фарби. За його словами, насправді кардинальних змін не передбачається.
«Концепція набережної залишається такою, як вона є. Капітальним ремонтом виключно передбачено заміна покриття пішохідної зони, яка була зроблена у 84-му році. Покладена бетонна плитка буде замінена природним каменем. Та відновлені поребрики, бо в одних місцях вони вже зрівнялися із землею. Другий етап — це асфальтне покриття дороги, де передбачені велодоріжки. На рахунок тротуарів зі сторони будівель — залишається ця сама плитка, ці самі бордюри», – говорить Олег Боршовський.
У представників департаменту культури облдержадміністрації — свій погляд на це питання. Вони, як і активісти, стверджують, що проект мав пройти розгляд консультаційної ради з охорони культурної спадщини. Необхідно чітко визначити, що задумала міська влада: ремонт чи все ж реконструкцію, — пояснила начальник управління культурної спадщини департаменту культури ОДА Ілдико Молнар:
«Проект реконструкції набережної Незалежності на консультативну раду поданий не був. Ми не розглядали. Це означає, що, оскільки це культурний ареал і там об’єкти історичної спадщини, дозволяється законом ремонт, реставрація, консервація, але ніяк не реконструкція».
Та міський голова Ужгорода Богдан Андріїв запевняє: жодних порушень нема. Проведуть ремонт, стару бруківку демонтують і використають у інших частинах міста. Так само перенесуть лавиці та ліхтарі.
«Це буде проводитися капітальний ремонт. Проїжджа частина — знімається фрезою верхній шар асфальту, ставиться нове покриття. Бордюр з одного боку, який прилягає до липової алеї, ми його піднімаємо, вирівнюємо, і цей кам’яний бордюр, який зараз існує, ми його тільки вирівнюємо, щоб воно було рівненько. І праву сторону тротуару ми не чіпаємо», – говорить Андріїв.
Набережну Незалежності збудували у міжвоєнний період за часів Чехословацької республіки. Тоді ж посадили і липи. За словами активіста Андрія Шолтеса, будь-які роботи на пішохідній зоні можуть зашкодити деревам.
«Є дерева, які пустили коріння під тротуар, під асфальт, під бруківку. Коли цю бруківку будуть підіймати, ці корені все-одно зачеплять. Скоріше за все липи із пошкодженими коренями будуть сохнути, хворіти», – зазначив Шолтес.
Громадському радіо міський голова пояснив, що кошти слід освоїти до кінця року. Інакше вони повернуться у держбюджет. Тому до робіт планують приступити якнайшвидше, говорить Богдан Андріїв.
«Там закінчені всі процедурні питання стосовно оскарження тендерних процедур. І на цьому тижні мають розпочатися роботи».
Наразі активісти розпочали кампанію SaveNabka. Поширюють повідомлення із відповідним хештегом і збирають кошти для потреб. Планують звертатися в суд, — розповіла юристка Наталія Майстренко:
«Будемо обговорювати питання звернення до суду. Це однозначно. Оскільки тут явні порушення. Тут здійснюється підміна понять «капітальний ремонт» і “реконструкція”. Будь-які зміни в охоронній зоні, оскільки це пам’ятка містобудування, передбачає погодження органом охорони культурної спадщини».
За підсумками зустрічі, ужгородці вирішили витребувати з міськради копію проекту, провести експертизу, що ж це насправді: ремонт чи реконструкція, а також поширити відкритий лист протесту.
Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо