Це припинення масових вбивств, тортур, смертей — сєвєродончанка у річницю звільнення міста

Сьогодні два українських міста на Луганщині: Сєвєродонецьк та Попасна святкують шосту річницю визволення від бойовиків. У 2014 році люди ці міста кілька місяців жили під окупацією. Незаконні збройні формування знущалися та катували людей, тримали їх у підвалах та забирали їхнє майно. 

22 липня над міськими адміністраціями замайорів блакитно-жовтий стяг. Українські бійці увійшли до міста та, як самі говорять, провели зачистку від прихильників окупантів. Цей день став пам’ятним для сєвєродончанки Ірини Болткової.

«Для мене це свято свободи, миру, відновлення законності в місті для всіх громадян України. Це припинення масових вбивств, тортур, смертей. У мене дуже багато друзів змушені були виїхати, у яких, як вони говорили, віджали бізнес, яких катували в підвалах ГИАП, які отримали важкі поранення і у деяких навіть інвалідність після побиття і тортур», — згадує жінка.

Багато друзів Ірини досі на окупованій території за різних причин.  

«Я розумію тих проукраїнських громадян, які залишилися на окупованій території, це дуже боляче. Це боляче до психозу боляче, коли ти реально не розумієш, що з тобою відбувається у 21 столітті, ти позбавлений все елементарних умов і прав», — говорить пані Болткова.

Біля пам’ятника генерал-майору Олександру Радієвському, який керував операцією зі звільнення міста, активісти поклали квіти та згадали події 14 року.

Переселенець Віктор приїхав з Кадїївки та залишився тут:

«Для мене день звільнення те, що ми стали жити вільно. Хотілося б, щоб і у нас (у Кадіївці — ред.) все-таки настала Україна. Незаконні формування, які зайшли до нас у місто, встановлювали свої порядки, а мені хотілося жити в Україні».

Для школярки Катерини Осипченко цей день — нагадування, що десь поряд досі точиться війна. Дівчинка не застала бойових дій, але у відповідь на питання, що для неї означає цей день — плаче.

«Ось як-то сльози за те шкода людей, чому так Бог розпоряджається, що взагалі війна і чому люди повинні вмирати не по своїй волі. Для мене вільне місто це коли людина може висловити свою думку і не бояться, що йому щось за це буде, не бояться йти додому пізно ввечері і взагалі не бояться розмовляти», — говорить дівчина.

Місто Попасна також святкує день визволення від окупантів. На відміну від Сєвєродонецька тут і досі добре чути вибухи, лінія зіткнення — лише за кілька кілометрів від міста.