З понеділка частина учнів повернулися до шкіл після канікул. Повернулися і вчителі – їм раніше обіцяли від початку навчального року виплачувати надбавки за роботу в ускладнених карантинних умовах. Обіцяли також, що держава забезпечить педагогів захисними засобами. Утім, купувати маски та антисептики доводиться самим вчителям та батькам. А нині очільник Міносвіти заявив, що і доплат викладачам не буде.
Наприкінці вересня парламент ухвалив постанову, якою передбачено, що держава виділить місцевим бюджетам гроші на закупівлі масок, антисептиків та технічного обладнання для дистанційного навчання. Також Кабміну рекомендували під час перерозподілу видатків Фонду боротьби з коронавірусом передбачити гроші для надбавок вчителям за «додаткове навчальне навантаження в умовах дистанційного та змішаного навчання на період до кінця 2020 року».
Утім, надбавок освітяни не отримають – саме ці кошти спрямують на закупівлю антисептиків для шкіл і дитячих садків. Зарплату вчителям збільшать з наступного року, заявив виконувач обов’язків міністра освіти Сергій Шкарлет в етері каналу Україна:
«До 1 липня 2021 року для працівників сфери освіти передбачається підвищення на 30% заробітної плати, до літа наступного року додаткової індексації не буде».
Нові правила навчання під час карантину у школах позначилися на роботі вчителів. Поєднувати проведення звичайних уроків та дистанційних – дуже складно і займає багато часу. Наприклад, для підготовки до звичайного уроку на 45 хвилин потрібна година, аби підготуватися до дистанційного – 2-3 години. Тому деякі з викладачів з вересня працюють майже без вихідних, розповідає вчителька алгебри у київському ліцеї інтернаті Вікторія.
«Зазвичай я працюю у школі до обіду, десь до 15-ї години, потім їду додому – вже по дорозі перевіряю завдання учнів, потім до першої ночи готуюся до уроків. Це кожен день. Плюс у неділю, коли раніше в мене був вихідний, тепер я готуюся до дистанційних уроків».
Також Вікторії довелося самостійно забезпечити технічну частину, аби проводити дистанційне навчання. Для неї це не було особливою проблемою – за останні сім років вона за власні кошти вже придбала ноутбук, планшет, проєктор та екран. Адже Вікторія ще до карантину мала плани впроваджувати інтерактив – а у її навчальному закладі немає програми, що забезпечувала б старші класи відповідною технікою.
«Так, в молодших класах технічну частину розвивають, там діє програма НУШ, а для старших класів профільних шкіл поки немає таких програм, направлених саме на забезпечення процесу навчання. Є ситуації, коли доукомплектовують технічну частину за допомогою батьківських коштів, але я з тієї категорії людей, які не люблять просити допомоги батьків, тому закупила техніку самостійно».
А от для сільської школи на Львівщині, де працює вчителька Галина Княжик, впровадження дистанційного навчання стало справжнім випробуванням. Не лише через нестачу техніки чи складнощі з підготовкою самих вчителів. Пані Галина пояснює: педагогам доводиться додатково витрачати зусилля, аби зацікавити учнів. Це виснажує. Крім того, на дистанційному навчанні діти гірше засвоюють матеріал, доводиться повторно його проходити. Робочий час збільшився на 4-5 годин, каже Галина Княжик.
«Діти відвикли від класоурочної системи. Довелося і в цьому плані їх зацікавлювати, урізноманітнювати завдання, а це займає більше часу. До того ж і зараз доводиться нагадувати дітям про правила карантину. Якщо на уроці цього можна досягти (змусити надягати маску, дотримуватися дистанції), то не перерві це зробити складно, бо вони звикли бігати всі гуртом».
Масками та антисептиками сільську школу забезпечив відділ освіти, однак цього вистачило ненадовго, тому додатково довелося залучати гроші батьків. Вчителі піклувалися про свою безпеку самі, те ж саме стосується і тестування на коронавірус – все зі своєї кишені. До того ж їм не лише не доплачують – навіть зарплату затримують вже на місяць, скаржиться вчителька сільської школи на Львівщині.
«Мотивують тим, що немає грошей. Половина колективу отримали зарплати, половина – ні. А про доплати мова не йде. Навіть ту нагороду, що щорічно видають до Дня вчителя, цього року ми отримали у вигляді 20% посадового окладу. Я, вчителька з 25-ти річним стажем, вищої категорії, отримала 1200 гривень».
За словами Галини Княжик, вона отримує близько 8 тисяч гривень зарплатні – це з надбавками за вищу категорію, 25-річний стаж та класну роботу. Молоді ж педагоги, які також зараз працюють із подвійним навантаженням, отримують по 3-4 тисячі, каже викладачка.
«І то я сказала найвищу планку, а ті спецілісти, що приходять після університету, самі розумієте, як мало отримують. У них голий посадовий оклад. Якщо у цих молодих вчителів ще немає годин педагогічного навантаження, то ці молоді спеціалісти отримують як прибиральниця у школі. При тому, що воні молоді, повні сил, енергії, хочуть себе показати, а у кінцевому результаті немає за що».
А ось у колегіумі «Лідер» у Гуляйполі на Запоріжжі різниці між докарантинним періодом та навчанням на карантині не помітили. Єдина проблема, яка виснажує вчителів – невизначеність, пояснює вчителька закладу Олена Панасейко.
«Більше все ж психологічне навантаження. Ми у постійному очікуванні: то у регіоні захворюваність підвищується, то менше людей хворіє. Ми постійно у цій невизначеності, напрузі: чи йдемо на карантин, чи ні. А так все добре, працюємо у звичайному режимі, дотримуємося протиепідемічних правил, тому якихось проблем у зв’язку із новими умовами праці у нашій школі не було».
Нагадаю, з 3 листопада школярі у деяких регіонах повернулися до навчання. Формат навчання залежить від того, в якій з зон епідемічної небезпеки знаходиться населений пункт. У Міністерстві освіти раніше порадили місцевій владі початкову школу виводити на очне навчання, старшу – на змішане, а в «червоній» зоні повністю перейти на дистанційне навчання.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS