Акція ФОПів на Майдані, 15 грудня 2020 року
З листопада у Києві та обласних центрах активізувалися протести підприємців, організовані рухом #SaveФОП. Вчора, 15 грудня, у Києві ситуація загострилася: під час наймасштабнішого протесту відбулися сутички з поліцією. Чого вимагають підприємці, яких заходів вживає влада та що відбулося 15 грудня на Майдані?
У Києві на Майдані Незалежності підприємці встановили наметове містечко – планують влаштувати безстрокову акцію протесту через те, що влада не виконує їхні вимоги. Організовує протести у Києві та обласних центрах вже близько двох місяців рух #SaveФОП.
Організатори кажуть, що борються за права мікропідприємців вже понад рік. З листопада акції мітингувальники починають під Радою, після чого йдуть маршем центральними вулицями столиці (Грушевського, Європейська площа, Майдан Незалежності, Хрещатик, Басейна), повз Офіс президента, і повертаються до будівлі парламенту. При цьому на Хрещатику та вулиці Грушевського тимчасово блокується автомобільний рух, через що у центрі Києва виникають затори. До акцій долучаються підприємці з різних регіонів України: Волині, Харківщини, Житомирщини, Сумщини, Хмельниччини, Запорізької області тощо.
Низка учасників носять маски та жилети із написом #SaveФОП. Іноді на жилетах також зазначений регіон, з якого приїхав підприємець. У руках люди тримають жовто-блакитні тріскачки-долоньки, дудки, плакати із написами на кшталт: «Я ФОП, я проти тіні», «Я ФОП, я плачу податки», «ФОП не обіцяє, а створює робочі місця», «Не лізьте до кишень простого народу», «ЗЕ-нездари при владі – крах для країни», «Влада, продай собаку і купи собі РРО».
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Під час акцій під Радою встановлювали намети, де учасникам роздавали чай, їжу та теплий одяг, адже акції тривали до ночі. Навіть вночі підприємці несли так звану «нічну варту під Радою».
Протести організовані й до 15 грудня були досить мирними, якщо не зважати на поодинокі сутички між поліцейськими та мітингувальниками.
Підприємці просять виконати 7 вимог. Основні: скасування касових апаратів та збереження спрощеної системи оподаткування для мікробізнесу (три законопроєкти 3853-1(2) та 3993), а також – скасування анонсованого локдауну з 8 по 24 січня, який за словами підприємців, «вб’є» малий бізнес.
«Бізнес має працювати увесь без виключення. Держава не в змозі компенсувати підприємцям витрати на утримання робочих місць, збереження товарів та торгових площ. Ми цього від влади не просимо, адже розуміємо, у якій скрутній ситуації опинилася держава, яку довели до цього «казнокради». Ми наполягаємо лише, щоб влада не заважала підприємцям працювати, – наголошує організатор руху #SaveФОП Сергій Доротич у своєму відеозверненні від 12 грудня. – Підприємці готові забезпечити безпеку, аби не дати розповсюдитися коронавірусу: санітайзери, маски, навіть костюми хімічного захисту, але бізнес має працювати».
Законопроєкти, за ухвалення яких понад два місяці виступають ФОПи, не можуть ухвалити через недостатню кількість голосів у Раді – найбільша провладна фракція «Слуга народу» не підтримує документи.
Своє «ні» можновладці пояснюють так: касові апарати ввести необхідно, аби вивести підприємців «з тіні» – боротися з контрабандою, з незаконним оборотом товарів.
«Ми втрачаємо близько 60 мільярдів гривень щомісяця лише на тому, що не контролюємо реалізацію підакцизних товарів. Впровадження РРО дало б нам можливість залучити більше коштів в бюджет, а це і пенсії, і соціальні виплати. Цей спротив викликає подив, але ми розуміємо, що це борються не так підприємці, як ті люди, які використовували різноманітні схеми для уникнення оподаткування. В
Усі рухи, які відбуваються під стінами Верховної Ради — це більше рухи політичні, ніж боротьба за вільні економічні стосунки. ФОП, який має обіг від півтора мільйона гривень, повинен мати касовий апарат. Програмне забезпечення РРО є безкоштовним, а касовий апарат він може собі дозволити, маючи такий обіг. Кожен з нас, купуючи від морозива до засобів особистої гігієни, має право вимагати касовий чек. Я не бачу в цьому додатку жодних проблем, він працює як додаток будь-якого банку», – пояснила членкиня Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардепка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.
Водночас колега по Комітету, нардепка від «Батьківщини», Альона Шкрум вважає, що фіскалізація не допоможе вивести бізнес з тіні.
«Фіскалізація мала забезпечити начебто те, що не було б ухиляння від сплати податків, було б більше податкових надходжень для країни, закриття чорного ринку. Але насправді фіскалізація РРО для окремих видів товарів (наприклад, для продажу тютюну, алкоголю, медикаментів) вже працювала останні кілька років. І при цьому зловживання не зменшувалися.
Вартість ринку в тіні теж не зменшувалася. Тому, очевидно, що фіскалізація не працюватиме для цього. Нардепи трохи перенесли терміни, щоб виправити ситуацію, що склалася. Якщо впродовж року влада не робитиме нічого і не піде на поступки, потім знову з’являться податкові майдани та акції протесту під стінами парламенту. Люди борються за свої права і правильно роблять, – каже Шкрум.
Карантинні обмеження необхідні, аби запобігти поширенню коронавірусу, бо зараз кількість госпіталізацій зросла. Якщо так продовжуватиметься, лікарні будуть переповнені й не зможуть приймати тих, кому потрібна госпіталізація. Тому спочатку Кабмін запровадив «карантин вихідного дня» протягом листопаду, а на січень анонсували тритижневий локдаун. Під час обох «карантинів» заборонялося/ється працювати усім магазинам, окрім продуктових, кіно/театрам, а кафе та ресторани можуть видавати замовлення лише на виніс.
При цьому низка інфекціоністів під час «карантину вихідного дня» наголошували, що зараження коронавірусом здебільшого відбувається у родинах та на роботі. Забороняти працювати кафе та ресторанам лише у вихідні – недоцільно, тим більше, що роботу громадського та міжміського транспорту не обмежили. Дії уряду – просто спроба зреагувати на ситуацію.
«Україна перейшла межу у пів мільйона українців, які інфікувалися. Безперечно, уряду потрібно реагувати на ці виклики. Суттєво зростає навантаження на лікарні, медичні працівники виснажені, тому потрібно приймати хоч якісь рішення. От ми і маємо хоч якесь рішення. Воно не зовсім обґрунтоване і не матиме наслідків у вигляді значного зменшення заражених», – пояснив тоді лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта.
Тритижневий локдаун може виявитися більш ефективним, однак у січні роботу транспорту/великих підприємств знову не обмежуватимуть. Тому у лікарів суперечливі думки щодо того, чи допоможуть ці заходи зменшити кількість захворілих/госпіталізованих.
Єдина поступка, на яку пішли нардепи у тому, що вони відтермінували введення касових апаратів для малого та середнього бізнесу ще на рік, тобто до 1 січня 2022 року, а також скасували низку штрафів. Але підприємців це не влаштувало, вони хочуть, аби фіскалізацію взагалі скасували.
Ще одна «поступка» – це виплата одноразової допомоги підприємцям, які втратили прибуток через «карантин вихідного дня». Влада обіцяє, що підтримуватиме бізнесменів й під час тритижневого локдауну, але протестувальники у цьому сумніваються. Адже навіть обіцяні виплати у 8 тисяч гривень та податкові пільги, підприємці можуть отримати за низки умов. І навіть у цьому випадку, така допомога не рятує їхній бізнес – 8 тисяч гривень замало, аби прожити та покрити витрати по їхньому бізнесу (комунальні платежі за приміщення; плата за оренду; вартість товарів, які можуть зіпсуватися тощо).
Громадський рух #SaveФОП, який організовує акції підприємців, завжди позиціював себе як аполітичний та незалежний рух, який виступає за «зменшення фінансового навантаження на малий та середній бізнес». Ця ж позиція не змінилася й станом на 16 грудня.
«Ми не були і досі не є політичним рухом. За нами немає політиків, політичних партій, олігархів, які нас спонсують. Вчора, 15 грудня, нас не підтримала жодна політпартія, коли ми врешті вирішили до них звернутися. Усі праворадикальні громадські об’єднання («Правий сектор», «Нацкорпус», «Тризуб», УНА-УНСО – ред.), які раніше готові були долучитися до наших акцій, також не прийшли», – каже у відеозверненні очільник руху Сергій Доротич.
Він пояснив, що рух вирішив звернутися до політиків та праворадикалів через те, що влада їх не чує – двічі обіцяна зустріч представників #SaveФОП із президентом так і не відбулася. Також не відбулися зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та головою партії «Слуга народу» Олександром Корнієнком. Представникам руху #SaveФОП вдалося зустрітися тільки з очільником фракції «Слуги народу» Давидом Арахамією, проте ця розмова не призвела до бажаного результату. Тому підприємці діятимуть радикальніше – 15 грудня на Майдані вони вже встановили наметове містечко, яке стоятиме доки можновладці не погодяться на умови учасників акцій.
«Ми донині не висували політичні вимоги, усіляко стримували колег, які були готові до радикальних дій. Але влада не чує нас понад рік, тому така влада нам не потрібна. Ми перейшли до політичних вимог – вимагатимемо відставки уряду, розпуску парламенту та складання повноважень президента Володимира Зеленьского», – розповів у зверненні глава руху #SaveФОП Сергій Доротич.
На акціях ФОПів досі дійсно не було прапорів інших громадських організацій чи політсил, проте окремі політики намагалися пропіаритися під час цих протестів. Наприклад, політики з різних фракцій виступали на сцені організаторів під Радою – можновладці обіцяли посприяти виконанню вимог ФОПів. Тому у суспільства виникли сумніви щодо незаангажованості руху, каже політолог Ігор Рейтерович.
«Організатори протестів з руху #SaveФОП забороняли та не брали партійні прапори на акції протесту. При цьому представники руху зустрічалися з різними політсилами та не відмовлялися від їхньої допомоги – інформаційної чи якоїсь іншої. Рух не співпрацює з певною політсилою, адже ФОПи – представники різних політсил, не сконцентровані в одній.
Зрозуміло, що окремі політичні партії намагаються переорієнтувати ці протести та рух на свою користь, аби отримати інформаційні чи електоральні дивіденди. Однак поки жодна політична сила не змогла «осідлати» цю хвилю протестів, хоч і намагалися. Опозиційні політсили борються за владу, тому намагаються пропіаритися на цих протестах. Плюс деякі нардепи дотичні до підприємницької діяльності, тому захищаючі ФОПів, діють у власних інтересах. Поки у цих протестах більше громадського, аніж політичного, – пояснює політолог.
Фракція «Голос» частково підтримує підприємців, але найбільшу підтримку висловлювали ФОПам опозиційні сили: «Європейська Солідарність», «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ), «Батьківщина».
Політтехнолог Борис Тизенгаузен припускає, що йдеться й про фінансову підтримку.
«Важко сказати, що було раніше: самоорганізація ФОПів чи підключення політсил. Але те, що ці акції фінансуються, і фінансуються не тільки підприємцями – це точно. По-перше, акції тривають вже довго, а деякі учасники з регіонів, тобто організаторам треба або організувати житло для протестувальників, або постійно возити їх з регіонів, що фізично неможливо.
По-друге, маски, жилети, прапори – усе це потребує коштів. Плюс люди, які зараз виходять на протести, вимушені були зупинити бізнес, тобто фактично втрачають свій заробіток. Але стверждувати, що протести точно фінансує якась політсила не буду, адже свічку не тримав», – каже політтехнолог.
Водночас організатори та учасники запевняють, що усі витрати – на маски, плакати, проїзд – оплачують самостійно, організовуючись через групи у Viber та Facebook.
15 грудня під Радою ФОПи зібралися на чергову акцію протесту – за різними підрахунками було понад 5 тисяч людей.
Потім підприємці традиційно пішли маршем до Майдану Незалежності, де намагалися встановити наметове містечко. Удвічі більше було й правоохоронців, які перекрили рух машин спочатку до Ради, а потім – на Хрещатику.
Під час першого встановлення наметів між поліцейськими та підприємцями, які оточили намети, почалися сутички. Згодом у Міністерстві внутрішніх справ пояснили: організатори не казали про встановлення наметів.
Під час сутичок і учасники акції, і поліцейські застосовували газові балончики, також у натовп летіли петарди та димові шашки. Організатори та поліція або не коментують застосування цих засобів, або ж заперечують їхнє використання. Однак зазначу: під час сутичок однаково жорстко діяли й протестувальники, і поліцейські.
Унаслідок сутичок 40 правоохоронців отримали опіки очей, ще трьох правоохоронців госпіталізували із розбитими обличчями та забоями тіла, ще один втратив свідомість через удар по голові. Натомість у поліції не кажуть, скільки постраждалих серед мітингувальників.
Підприємці заявили про десятки постраждалих, трьох госпіталізували, одній жінці «вибили око».
На Майдані були також провокатори та п’яні люди, які провокували правоохоронців, поводили себе агресивно. Чи є ці люди учасниками акції – незрозуміло, адже спілкуватися із журналістами Громадського радіо вони відмовилися.
Також таємничою залишається ситуація зі станціями метро «Хрещатик» та «Майдан Незалежності», які раптово закрили на вхід та вихід – через годину від початку акції біля стели. У пресслужбі метрополітену пояснили, що перевіряють повідомлення про замінування станцій. Учасники ж припустили таке: станції закрили, щоб обмежити кількість людей у центрі та кількість потенційних протестувальників. «Перевіряли» повідомлення про замінування близько 6 годин – з 15:00 до 21:00. Протягом цього часу на 3 години станції відкрили на вхід та пересадку – вийти ж все одно не дозволяли.
Найбільшу поступку влада вже зробила – відтермінувала введення касових апаратів на рік та виплатить одноразову допомогу. Більшого від нардепів чекати не варто, вважає політолог Ігор Рейтерович.
«Ці три законопроєкти, які вимагають ухвалити ФОПи, вже зареєстровані у Раді. За них не голосують «слуги народу», бо вважають, що тоді не вистачить грошей, які збиратимуть з податків. Голосів інших депутатів, які підтримують законопроєкти, недостатньо для ухвалення. Це відтермінування – це поки максимальна поступка, на яку «слуги» були готові пійти та проголосувати».
Крім того, зараз владі навіть небезпечно йти на поступки вуличним протестувальникам – не варто було й відтерміновувати введення касових апаратів, вважає політтехнолог Богдан Тизенгаузен.
«Уряд та Рада після вуличних протестів підприємців одразу пішли на зустріч ФОПам – дали це відтермінування у рік. І це була перша небезпечна помилка з боку влади – люди зрозуміли, що за допомогою вуличних протестів можна тиснути на владу.
Представникам влади потрібно було запустити перемовини з підприємцями: посадити їх за круглий стіл та регулярно збирати такі зустрічі з експертами. Влада мала хоча б створити видимість, що чує підприємців, а тепер підприємці продовжуватимуть свої протести, адже перший бонус у вигляді відтермінування вже отримали, – каже Тизенгаузен. – Раніше за допомогою протестів на владу тиснули учасники «Автомайдану», які також «виторгували» у влади певні «бонуси».
Якщо зараз влада знову піде на поступки ФОПам, то завтра на Майдан вийдуть інші невдоволені українці – шахтарі, медики тощо. Адже зрозуміють, що владою можна маніпулювати за допомогою акцій. Замість поступок владі потрібно вибудувати алгоритм дій та запустити процес перемовин».
Якщо підприємці зможуть «закріпитися» на Майдані із наметовим містечком, то надалі до акцій можуть долучитися політики, аби спробувати пропіаритися на мітингах. Або ж навпаки – нардепи, які не зацікавлені у тому, аби йти на поступки підприємців, можуть дискредитувати акцію. Наприклад, підіслати одіозного політика або агресивно налаштованих людей, яких потім асоціюватимуть із цими протестами та рухом #SaveФОП.
Станом на 16 грудня підприємці залишаються із наметами на Майдані, до них долучилися медики (згодом медики пішли протестувати під Раду – ред.). ФОПи кажуть, що продовжуватимуть акції. Цей тиждень пленарний, тому вони сподіваються переконати нардепів ухвалити законопроєкти.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: