Фото: журнал «Фокус»
Володимир Зеленський не часто дає інтерв’ю українським ЗМІ. У травні на річницю інавгурації була пресконференція у Маріїнському парку. У жовтні президент одночасно спілкувався з ведучими чотирьох каналів: «Україна», «1+1», «Інтер», «ICTV».
Окремих інтерв’ю цьогоріч було два: у червні — «Українській правді», у грудні — «Фокусу».
Текст розмови журнал «Фокус» опублікував сьогодні о 6 ранку. Ми поговоримо про ту його частину, яка стосується Донбасу та Криму.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
На запитання про те, яким бачить план дій з припинення війни на Донбасі у 2021 році Володимир Зеленський відповів ось так:
«Ми зробили, я вважаю, багато з того, про що домовилися. Крім обміну, ми відкрили КПВВ «Щастя» і «Новотроїцьке», більше будували доріг у Донецькій і Луганській областях. Щоб та сторона бачила, як ми ставимося до наших територій. Також дороги будувалися в Херсонській області. Було завдання показати людям у Криму, що тут робиться. Це геополітичний крок, повʼязаний з інфраструктурою…
…Вважаю, що ми з мінських домовленостей просто так вийти не можемо. Тому що європейці можуть зняти санкції з Росії і представників ОРДЛО. Але особисто я б вийшов. Тому ми сказали, що з деякими моментами ми не згодні. І пропишемо детальний план припинення війни…
…Вважаю, що ніхто не хоче закінчувати війну, крім України. Ні, європейські партнери теж хочуть. Тільки Росія не дуже поспішає, бойовикам це невигідно».
Обговорити риторику Володимира Зеленського ми вирішили з експертами.
Політолог Олександр Антонюк зауважує, що дійсно ті речі, про які говорив президент щодо Донбасу, важливі й зроблені. Але це, мабуть, і все, що наразі можливо, якщо не вдаватися до жорсткішої риторики та рішучіших дій.
«У принципі чогось надзвичайно нового ми знайти не можемо. Давайте говорити відверто: дійсно Україна єдина, яка зацікавлена зараз, як ніхто, у завершенні війни та поверненні своїх територій. Тут Володимир Зеленський правду сказав. У межах «Великого будівництва» дійсно відновлюється інфраструктура у Донецькій та Луганській областях. Обмін — це теж плюс. Але на цьому, очевидно, всі наші можливості завершуються. За ці 6 років ми не просунулися вперед стосовно реінтеграційних процесів. Однозначно ні. Ми не просунулися ні за попереднього президента, Петра Олексійовича, і очевидно за каденції Володимира Олександровича теж не просунемось».
Водночас політолог Євген Магда каже, що у цьому інтерв’ю немає відповіді на питання: як же закінчувати війну. А саме з такими словами на посаду прийшов Володимир Зеленський.
«Я не побачив у Володимира Зеленського чіткого бачення, як закінчувати війну. За півтора року перебування на посаді цієї візії у нього немає».
На думку Євгена Магди, вихід з мінських домовленостей завдав би Україні проблем.
«Країна, яка вийде з мінських домовленостей на міжнародній арені матиме неабиякі проблеми. Тому що у випадку України це буде означати, що Україна просто не хоче реінтеграції Донбасу та миру на Донбасі. Це, як на мене, достатньо серйозна проблема».
Олександр Антонюк погоджується, що вихід створив би вигідне становище для Росії.
«Насправді це б означало те, що Росія б використала цей момент і розповідала б, що Україна не зацікавлена в мирному врегулюванні. Для Росії це точно було б вигідно, тому що вона б намагалася зняти санкції, звинувативши саме Україну в тому, що ми не зацікавлені у мирному врегулюванні. Росія нав’язала б історію про внутрішній конфлікт. Якщо ми хочемо вийти з «Мінська», шукати інші позиції та платформи, то треба чітко розуміти, що РФ не для цього розпалювала гарячу точку, щоби потім знайти мирне регулювання».
На питання чи замислювався над тим, що Росія знову може напасти на Україну, але вже з іншого боку (наприклад, з боку Криму), Зеленський відповів так:
«Це жахлива ситуація, я навіть не хочу її уявляти. Я проти цього. Будемо сподіватися, що це неможливо. Інакше буде велика війна. Ми нікуди не підемо, ми всі будемо воювати, всі будуть мобілізовані – і чоловіки, і жінки. Це буде погано для населення України. І я думаю, що Росія це прекрасно розуміє».
Олександр Антонюк говорить, що така риторика недостатньо чітка для президента. Але, можливо, він не хоче відкривати якихось таємниць, вважає політолог.
«У таких моментах президент повинен чітко окреслити, яка оборонна стратегія у нас є по Чорному морю і, відповідно, по перешийку. Якщо говорити такими загальними стурбованостями, то тут два моменти: або ми не готові, або ми не хочемо відкривати своїх таємниць. Але мені здається, що поки є Російська Федерація, поки є окуповані території, агресії з боку Росії ми повинні передбачати навіть з боку Білорусі. Чисто гіпотетично, чисто теоретично».
А Євген Магда каже, що теми Криму як такої взагалі у цьому інтерв’ю не побачив.
«Я не побачив теми Криму, за великим рахунком, у цьому інтерв’ю. І я думаю, що це погано. Тому що президент повинен постійно говорити про Крим.
Але якщо в людини немає чіткої позиції, то вона і не буде про це постійно говорити. Якщо в людини є чітка позиція, то вона буде постійно говорити і повторювати: «Карфаген має бути зруйнований. Україна має бути єдиною». Такого у Зеленського немає. І в мене взагалі склалося враження, що це інтерв’ю, серед іншого, щоб відбілити Олега Татарова. Про бюджет на 2021 рік нічого не сказано, а про Татарова кілька питань. Ну як таке може бути про клерка Офісу президента?».
І додає, що від відповідей президента у цьому інтерв’ю враження гірші у порівнянні з його інтерв’ю у The New York Times від 19 грудня.
«Тому що там він був краще підготовлений. І, відповідно, питання, власне, Ендрю Крамера, на жаль, на мій погляд, були цікавішими, ніж питання Марини Шашкової. Тут в цьому випадку все ж таки особа журналіста не має кардинального значення, бо зрозуміло, це інтерв’ю перечитувалось, правилось».
Ми попросили Євгена Магду пояснити чому він вважає, що інтерв’ю американському ЗМІ так відрізнялось від нинішнього.
«Я думаю вся причина в тому, що інтерв’ю в The New York Times все просякнуте бажанням знайти спільну мову з Джо Байденом. Бо там такі компліменти на його адресу, що просто…У стилістиці: «Вот приедет барин, барин нас рассудит». Тільки у цьому випадку: «Вот приедет Байден».
Блок по Донбасу та Криму в інтерв’ю закінчується питанням: чи хотів би Володимир Зеленський поспілкуватися з Путіним? На що президент відповів, що може зателефонувати, Путін точно з ним поспілкується, але не буде цього робити, бо немає предмета розмови.
Олександра Антонюк вважає, що президент так говорить, бо розуміє, що телефонувати немає сенсу.
«Зателефонувати він дійсно може. А сенс? Тут я дійсно погоджуюсь. Ми чітко знаємо позицію Росії, ми чітко знаємо їхні геополітичні плани. Слава богу, це знає президент України. Сенс телефонувати? Поки ми рефлексуємо, а вони рефлексують на нас, не бачу сенсу телефонувати. У цьому плані я погоджуюсь з Володимиром Олександровичем».
Зі свого боку Євген Магда таку відповідь президента пояснює тим, що у Зеленського є розуміння, які наслідки будуть для нього, наприклад, якщо він поїде на переговори з Путіним.
«Я думаю, що це дуже самокритично. Тому що Зеленський протягом року говорив, що готовий до зустрічі нормандської четвірки, а потім з’ясувалося, що зустрічі цієї немає. І у Зеленського є розуміння, що якщо він зараз поїде на переговори сам на сам з Путіним, то це для нього матиме негативні як внутрішньо-, так і зовнішньополітичні наслідки».
Наприкінці інтерв’ю президент України Володимир Зеленський заявив, що у наступному році: «Економічно також буде легше. Очікується підйом в економіці, невеликий, але буде».
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS