Вікторії Котеленець 31 рік. Упродовж 2015-2016 років вона воювала у лавах добровольчого українського корпусу «Правий сектор» та Української добровольчої армії. Саме через службу в УДА 19 січня приїхала з Костянтинівки Донецької області до Києва, щоб отримати посвідчення учасниці бойових дій. Увечері планувала повертатись додому. Її старшій дитині 11 років, молодшій — один рік і 4 місяці, чоловік – офіцер Збройних сил, мама — волонтерка.
Але Вікторію заарештували. Взяли під варту і відвезли до Лук’янівського СІЗО.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Отож зранку 19 січня Вікторія Котеленець зустрілась на Майдані зі своєю подругою, теж ветеранкою Оленою Білозерською, офіцеркою морської піхоти ЗСУ. Вони давно не бачились і домовились, що Олена заодно проведе Вікторію до міністерства.
«Вікторію я знаю з початку 2015 року, вона служила зі мною в одному підрозділі: спочатку в ДУК «Правий Сектор», потім – в Українській добровольчій армії. За весь цей період вона себе нічим поганим ніяк не скомпроментувала. А потрапила вона до нас після того як втекла з Донецька, закохавшись по інтернету у мого побратима. Зараз вона його дружина. І у них є дитина, їй рочок. Я цю дитину хрестила».
До міністерства вони прийшли о 10:30. Олена залишилась чекати на вулиці, Вікторія пішла всередину. Не минуло й 5 хвилин як до Олени вийшли співробітники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та запросили пройти до приміщення. Її протримали спочатку у міністерстві, а тоді у Шевченківському райвідділку поліції 6 годин – до 16:30. Допитували як свідку. Про затримання Вікторії вона дізналась від поліції.
«Її підозрюють у тому, що вона нібито конвоювала українських полонених під час так званого «параду» в Донецьку у серпні 2014 року. Це дуже відомі фото. На них сфотографована блондинка-бойовичка зі зброєю в руках. Дійсно схожа на Вікторію ззовні, але це не Вікторія. Я цю історію знаю дуже давно, тому що Вікторію вперше звинуватили у тому, що вона і та жінка на фото — це одна й та сама людина восени 2015 року».
За словами офіцерки, у Вікторії були недоброзичливці, які, побачивши фото цієї сепаратистки й зрозумівши, що вони подібні, вирішили їх пов’язати та сказати, що це одна й та ж людина.
«Вікторії тоді довелося виправдовуватися. Вона показала багато фото з датою за літо 2014 року. На них видно, що в неї темне волосся. Спочатку темно-руде, а потім чорне, і значно коротше, ніж у тієї жінки на параді. Тобто, видно, що так швидко відрости воно не могло. Після того її не один раз допитували працівники СБУ з приводу якраз цих фото. І щоразу давали їй спокій, встановлювали, що це не вона, що це зовсім різні люди. І ось зараз ця історія вистрибнула знову».
Олена Білозерська каже, що знає від поліції, що ті українські полонені, які були на так званому «параді» сказали, що нібито це саме Вікторія на фото. Військова каже, що дійсно могли сказати, бо справді схожі. За словами Білозерської, експертиза поліції показала, що це та сама людина.
«Це така сама експертиза, ви розумієте, як по Антоненку, Кузьменко й Дугарь. Усі бачать, що люди різні, а експерт каже, що вони однакові».
Отож Вікторію з міністерства повезли до суду для обрання запобіжного заходу, а звідти пізно ввечері до Лук’янівського СІЗО. Ніхто з її рідних не знав про те, що відбувалось.
Також Олена каже, що програма розпізнавання облич ідентифікувала, що Вікторія і жінка з тих фото — різні люди.
«Є така програма-нейроідентифікатор, вона надсучасна. Нею користуються поліція та спецслужби всього світу для розпізнавання облич. І от ця програма показала, що Вікторія і та жінка з параду — це абсолютні різні люди, не мають нічого спільного.
Також ми спільними зусиллями знайшли у соцмережах ту жінку з Донецька, яка конвоювала наших полонених. Звати її Ольга Сухова. І програма показала, що саме вона і є жінкою з параду, що це одна й та ж особа. Тобто, за злочини Ольги Сухової з Донецька Вікторія Котеленець вже добу перебуває в СІЗО».
Мама доброволиці волонтерка Наталія Воронцова підтверджує, що про затримання доньки її ніхто не повідомив.
«Я телефонувала перевірити як там справи в онука та зятя, що з дитиною, чи справляються, чи ні. Кажу: «Як справи?». Мені відповіли: «Не дуже». Кажу: «Тобто, не дуже?». Онук відповів: «Потім тато зателефонує, скаже». Отож дзвоню до Вікторії, у неї «абонент не абонент».
Ну, думаю, мабуть, в метро їде. Через деякий час я знову дзвоню, вже ні до кого не можу дотелефонуватись. І у мене тим часом наче спрацьовує якась чуйка. Я вже наполегливо починаю дзвонити. Онук підняв слухавку, я запитала, що у них там відбувається. Каже: «Обшук». На що я відповідаю: «Тобто?! Який обшук?! Зараз я приїду!». Він почав казати, що не треба, але я на фоні почула зятя, який казав: «Хай їде». Я прилетіла туди на таксі. Зрештою простояла під дверима чотири години».
За чотири години обшуку, каже, перевернули усю квартиру. Менша дитина від переляку кричала. Шукали докази причетності Вікторії до сепаратизму, до проросійських сил. Як наслідок вилучили усі носії, включно з робочим комп’ютером чоловіка, який є чинним офіцером.
Поки стояли під дверима дотелефонувались до Олени Білозерської. Та відповіла, що на допиті. Ніхто не зрозумів що й до чого. Припустили, що, можливо, її викликали по справі Майдану. Через якийсь час Олена подзвонила і сказала, що Вікторію заарештували. Матері стало погано, вона зомліла. Викликали швидку і лише тоді, коли у двері квартири почали стукати лікарі, поліцейські їх відчинили.
Адвокат Вікторії Віталій Цокур повідомив, що з матеріалами справи ще не ознайомився. Бачився сьогодні з підзахисною, вона почувається впевнено. Щодо умов утримування сказала, що в камері холодно, потрібні теплі речі.
«Їй вчора обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Так би мовити, найжорсткіший. Я ухвали самої ще не бачив, але варта зазвичай обирається на термін до 60 діб».
Після того, як адвокат ознайомиться з матеріалами справи, готуватимуть апеляцію. Правозахисник каже, що у час, коли в Донецьку проводили так званий «парад», Вікторія була в Росії у Свердловській області. Наразі ж їй інкримінують вчинення двох злочинів.
«Її підозрюють у вчиненні двох кримінальних правопорушень. Перше — створення воєнізованого формування, друге — жорстоке поводження з полоненими. За першою статтею йдеться про ув’язнення на термін від 3 до 8 років позбавлення волі, за другою — від 8 до 12 років. Тобто, мова йде про вчинення особливого тяжкого злочину. Відповідно у такому випадку є можливість обрання такого жорсткого запобіжного заходу».
20 січня пообідді 11-річний син Вікторії Котеленець написав у Facebook: «Мамуня, ми тебе дуже любимо та очікуємо твого скорішого повернення додому!».
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS