Фото: Сергій Нужненко
Згідно з законом про мову, з 16 січня українська у сфері обслуговування повинна бути за замовчуванням. Отож, ще до того як щось сказали клієнтка чи клієнт, до них повинні звернутися українською.
Моя колега з Громадського радіо Ана Море розповідає про свій візит до закладу просто у центрі Києва, неподалік Київської міської державної адміністрації. Тоді, 19 січня, вона прийшла туди вперше:
«І звернулася до офіціанта, який проходив повз наш столик, і він мені російською пояснив, що їжу у них замовляють не в офіціантів, а через додаток або на касі. Потім я уточнювала в іншої офіціантки, як правильно користуватись цим застосунком, але вона теж говорила російською. І офіціантка, яка принесла їжу, так само, коли ми у неї запитали, де у них вбиральня, перепитала: «Вбиральня?», ми пояснили, що це туалет, на що офіціантка відповіла: «Туалет вон там». Я не входила ні в які конфлікти і суперечки, але здивувалася, що у закладі у центрі Києва, прямо біля нашої редакції Громадського радіо на Хрещатику, весь персонал обслуговував російської мовою».
Ще Ана пригадує, що у перший день дії мовного закону користувалась послугами таксі. І тоді її вразив вибір музики водія:
«Приїхав водій, у якого грав український реп, що мене дуже здивувало, бо український реп, крім Alyona Alyona і ще якихось там кількох виконавців взагалі не популярний. Тому я думала, що це неможливо і ніякі таксисти таке не слухають. Але ми їхали хвилин 15 і у нього грав різний україномовний реп. Що, звісно, порадувало, але очевидно, що це був лише збіг».
Тому що, зауважує колежанка, все ж, на її думку, у закладах ситуація з українською наразі не змінилась.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Українізацією із 16 січня подекуди займаються навіть російськомовні громадянки та громадяни. Наприклад, Наталія Шашкова. Значну частину свого життя вона прожила у Туркменістані та Росії, до України повернулись лише трохи більше 5 років тому. Розмовляє російською, бо українську не знає настільки, аби говорити вільно. І називає себе експериментаторкою і тому, коли з’являється у законодавстві щось таке, що має безпосередній стосунок до повсякденного життя, випробовує це на собі:
«Коли я почула про реформу Супрун, то одразу пішла до поліклініки. І підписала декларацію із сімейним лікарем. Щоби зрозуміти як усе це працює. І чи працює. Я читала і розуміла, що це цікаво, це добре і що це правильно. І просто з цікавості пішла і підписала. І мені сподобалось. Мені сподобалось, як спілкуються, ставлення. Як у приватній лікарні. Я ж із «Союзу», я ж розумію різницю».
Подібно Наталія вчинила і у випадку з мовним законом: прийшла до магазину купити оселедця і зверталася до продавчині українською:
«До зали зайшла, мабуть, керівниця магазину, а продавчиня у цей час стояла у м’ясному відділі. Керівниця попрохала її обслужити клієнтку, тобто мене. Говорили російською обидві. А я почала спілкування українською. Я дуже старалась. Якщо є закон, і ви на роботі, я ж не додому до вас прийшла, то дотримуйтесь. Ви ж не знаєте, хто я. Може я мовний патруль? І я почала розмовляти українською, а вона якось через раз. Щось у мене запитала, вже не пам’ятаю, а я відповіла: «Вибачте, пані, я не розумію». Треба було бачити її очі у цей момент! Але мені дуже сподобалось. Продавчиня ж зважила усе мовчки і вже нічого мені не казала».
Ще один випадок, який привернув нашу увагу, трапився в Одесі. Там на засіданні районної ради депутати від «Опозиційної платформи за життя» вимагали від голови фракції «Слуга народу» виступати державною, а не російською. Про це розповідає Ярослава Вітко, депутатка райради та очільниця ГО «Одеса україномовна»:
«Річ у тім, що під час засідання очільник фракції «Слуга народу» в Одеській районній раді попросив слова, вийшов до трибуни і почав свій виступ російською мовою. Ми здивувались, коли з того боку, де сидять представники партії «ОПЗЖ» почали лунати викрити: «Державною, державною!». Це викликало, звичайно, посмішки у нас, тому що всі знають, що «ОПЗЖ» відомі неабиякою непідтримкою української як державної, що вони навпаки лобіюють російську як другу державну. В Одесі перед виборами висіли їхні плакати з лозунгами «Повернемо Одесі Одессу». Але все ж із цієї ситуації у раді можна було зробити висновок, що все ж таки мовний закон працює».
Також Ярослава зауважує, що, принаймні, у просторі навколо неї української точно стало більше:
«Зокрема, у магазинах у мене біля будинку, з мереж супермаркетів, всі звертаються українською. І навіть у якихось дрібненьких магазинчиках також лунає державна мова. Але, на жаль, я підозрюю, що це може відбуватися тому, що ми приходимо і звертаємося до них державною мовою, тому у відповідь чуємо державну. Тому що я чула, доки стояла у черзі, що коли російською клієнт звернувся, то деякі продавці відразу звертаються російською. Але все ж таки я вважаю, що це вже доволі потужне досягнення. навіть у магазин тепер вийти приємно».
А от у Миколаєві на засіданні міськради представник «ОПЗЖ» почав виступ російською. Присутні у залі вимагали перейти на українську, той відповів, що Конституцію не порушує. Тоді міський голова Олександр Сенкевич звернувся до депутата й нагадав про вимоги закону, коли той відмовився — Сенкевич сказав, що сам перекладатиме виступи з російської на українську.
Мабуть, про глобальний вплив закону про мову на українізацію середовища говорити наразі зарано. Але наостанок закликаємо — розмовляйте українською: це престижно і сучасно.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS