Санкції щодо Білорусі та зустріч з Путіним: чому критикують зовнішню політику Байдена?

Санкції щодо Білорусі та зустріч з Путіним: чому критикують зовнішню політику Байдена?

Чому критики ставлять під сумнів заявлену президентом США Джо Байденом зовнішню політику, спрямовану на підтримку та розвиток демократії?

Громадське радіо переказує матеріал Катріни Менсон для Financial Times.

На відміну від Дональда Трампа, який налагоджував контакти з авторитарними лідерами, Джо Байден взявся повернути важливу роль США у захисті прав людини. Але прагнення Байдена взяти демократичні цінності за основу зовнішньої політики США після реакції на екстрену посадку літака Ryanair у Мінську та ув’язнення Романа Протасевича.

По-перше, Білий дім критикують тому, що реакція була доволі нерішучою — лише за кілька днів після реакції Брюсселя. Байден зрештою заявив, що США приєднуються до заходів ЄС проти режиму Лукашенка, що також плануватимуть власні санкції. Але тоді ж анонсували зустріч Байдена з президентом РФ Володимиром Путіним, який підтримує режим Лукашенка.

«У радянській та, звісно, російській традиції саміт з президентом США великою мірою перекриває усе інше», — каже Леон Арон, що курує російський напрямок в Американському інституті підприємництва.

На його думку, зустріч Путіна з Байденом легалізує дії російського президента на міжнародному рівні.

Розмова Байдена з Путіним буде «жорсткою»

Водночас в адміністрації президента США кажуть, що Білий дім був змушений піти на такий прагматичний крок.

«Звісно, іноді доводиться йти на компроміси», — прокоментував один з посадовців адміністрації.

Разом з тим посадовець заперечив тезу, що Білорусь є частиною тенденції відмови від просування демократичних цінностей у світі. Він каже: у Китаї, Ємені, Саудівській Аравії та Ефіопії адміністрація Байдена зайняла принципові позиції щодо прав людини.

Заступниця директора міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch Андреа Прасов вважає, що буде «великим розчаруванням», якщо Байден не використає зустріч з Путіним для транслювання потужного правозахисного меседжу.

«Особливо враховуючи поновлення російського «брязкання зброєю» щодо України та поведінку РФ з Олексієм Навальним, який залишається ув’язненим після повідомлень про замахи російської розвідки на його життя», — пишуть у Financial Times.

Також нагадують, що адміністрація Байдена відмовилася від ключових санкцій щодо російського газопроводу «Північний потік-2», аби не злити Німеччину.

Леон Арон каже, що згода на саміт з Путіним — суттєва помилка у зовнішній політиці Байдена.

«Для росіян ця зустріч — підтвердження того, що їх поважають та бояться», — каже він.

Посадовець з адміністрації Байдена ж запевняє, що американський президент вестиме «жорстку» бесіду якраз з приводу дотримання прав людини та принципів демократії. Але визнає, що Путін може використати цю зустріч для утвердження власного авторитету вдома.

Навіщо США Росія?

США потрібні взаємини з Кремлем. Зокрема, для убезпечення виведення американських військових з Афганістану, контролю над стратегічним озброєнням та відродження ядерної угоди з Іраном.

Колишній очільник напрямку щодо Росії у  Раді національної безпеки Ендрю Вайс каже, що попередні адміністрації стикалися з подібними проблемами.

«У 2014 році адміністрація Обами спробувала обірвати контакти з Росією на найвищому рівні після вторгнення РФ до України. Але ця політика почала «розсипатися» після початку кризи у Сирії. Адже у цій кризі Росія відігравала велику роль, підтримуючи президента Башара Асада», — зазначають у виданні.

Ендрю Вайс вважає, що адміністрації Байдена потрібен прямий зв’язок з Кремлем. На його думку, санкції проти Білорусі можуть бути неефективними, й лише зблизять режим Лукашенка з Москвою.

Також він наголошує, що у своїй риториці щодо Путіна Байден більш жорсткий, аніж Трамп чи навіть Обама. Адже президент США ствердно відповів на питання журналіста ABC News, чи вважає він Володимира Путіна вбивцею. А це спричинило повернення як американських, так і російських послів.

Утім критики все ж бачать недостатньо жорстку реакцію на події у Білорусі як частину тенденції.

«На жаль, сприяння захисту прав людини не завжди відповідає інтересам США», — каже Андреа Прасов.

Байден прийшов на посаду з великим досвідом у сфері захисту прав людини та утвердження демократії. Іноді, ще за часів свого віцепрезидентства під час каденції Обами, він сварився з більш приземленими чиновниками Білого дому. Але Джейк Салліван (радник Байдена з питань національної безпеки, який також працював в адміністрації Обами), нещодавно сказав Financial Times, що Байден завжди бачив зовнішню політику США, як таку, що працює на власне Америку та американців, паралельно переслідуючи більш глобальні загальні інтереси.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини