У будинках дитини — 2,5 тисячі дітей до 3 років: Держава не розуміє незворотних наслідків проблеми

У будинках дитини — 2,5 тисячі дітей до 3 років: Держава не розуміє незворотних наслідків проблеми

Реформу інтернатів можна почати з маленьких дітей, усвідомлюючи шкоду, яку завдає інституційна система саме маленьким дітям. Влада ігнорує небезпеку.

Про це заявляють експерти громадської спілки «Українська мережа за права дитини»* з нагоди Всесвітнього дня дитини**, який відзначається 20 листопада.

Всесвітній день дитини – зокрема, «день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення добробуту дітей в усьому світі». Але в Україні благо частини дітей не в пріоритеті.

 «Ми хочемо показати не масштаб, а мізерність проблеми, яку влада не в змозі подолати. Нехай поки що немає ресурсу подбати про всі 90 тисяч дітей, які перебувають в інтернатних закладах, але ж для 2,5 тисяч найменших можна знайти способи сімейного виховання», – говорить Дар’я Касьянова, голова правління «Української мережі за права дитини».

Слухайте також: Ми не можемо зробити так, щоб в Україні не було дітей-сиріт, але можемо дійти до того, коли у нас не буде їх в інтернатах — Леонід Лебедєв

Як можна подолати проблему?

Експертка вдається до суто математичного аналізу.

«В Україні майже півтори тисячі громад. Тобто на дві з половиною громади – одна маленька дитина. Навіть якщо не враховувати громади тимчасово окупованих територій на сході й додати «приховане сирітство», дітей поза статистикою, які перебувають в інфекційних відділеннях лікарень, спеціальних та санаторних інтернатах, навчально-реабілітаційних центрах, все одно виходить менш як дві дитини на ОТГ. Невже громада не може про них подбати?» – запитує Дар’я Касьянова.

За даними моніторингу виконання «Національної стратегії реформування системи інтернатів» Уповноваженого ВРУ з прав людини, якщо на початок реалізації Стратегії (2017 рік) у 38 будинках дитини перебувала 2 691 дитина, то на початок 2021 року – 2 375 малюків. За пів поточного року цифра знову збільшилась — уже 2 698 дітей.

Діти до трьох років – найвразливіша категорія вихованців інституційних закладів. 80% мозку людини формується саме в цьому віці.

«Вже за пів року життя в будинку дитини найменші діти мають серйозну затримку розвитку у порівнянні з однолітками та незворотні негативні наслідки для всього подальшого життя. Кожні три місяці, проведені в закладах інституційного догляду, дитина раннього віку втрачає 1 місяць свого розвитку»,Галина Постолюк, членкиня правління «Української мережі за права дитини», директорка благодійної організації «Надія і житло для дітей», розповідає про результати міжнародного дослідження «Під маскою турботи».

Немає опису.

Саме до 3 років у дитини формуються стосунки прив’язаності: базове відчуття власної цінності, безпеки, впевненості, адаптивної здатності.

«У 2019 році бюджет 38 будинків дитини становив 56 мільйонів гривень. Це 20 тисяч гривень на місяць на дитину. Ми калічимо наших дітей за великі гроші», – говорить Дар’я Касьянова.

Слухайте також: «Державні» діти: чому їм краще в родинах? Пояснюють правозахисниці

Серед найпоширеніших причин влаштування дітей у заклади: біологічна смерть батьків, бідність, відсутність житла, скрутні матеріальні умови, хвороба одного з батьків чи іншої дитини, а також відсутність підтримки вразливих сімей і послуг для таких сімей.

Немає опису.

Разом з тим 40% дітей у будинках дитини могли б повернутися до батьків, якби держава їм допомогла. А для цього, за словами експертів, потрібно вкладати кошти не в інтернати, а в розвиток соціальних послуг в громадах. Зокрема, у патронатні сім’ї, у створення альтернативних форм виховання дітей: дитячі будинки сімейного типу, опікунські родини, усиновлення.

*«Українська мережа за права дитини» – це громадська спілка, яка об’єднує 27 українських та міжнародних організацій і благодійних фондів, що працюють по всій Україні з метою забезпечення прав та добробуту дитини.

**Всесвітній день дитини – Міжнародний день ООН, який з 1954 року щорічно відзначається 20 листопада. Всесвітній день дитини наголошує на підтримці діяльності, спрямованої на забезпечення добробуту дітей в усьому світі. Саме 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 1989 року – Конвенцію про права дитини.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини