Кутя на Святвечір — поминальна страва: які традиції варто пам'ятати?

Кутя на Святвечір — поминальна страва: які традиції варто пам'ятати?

6 січня, у переддень Різдва, в Україні відзначають Святвечір. Традиційні страви за столом — кутя та узвар. Кутя — це обрядова каша, поминальна страва.

Про це в ефірі Громадського радіо нагадувала засновниця проєкту «Їжакультура» Олена Брайченко.

«Ставлячи її на стіл, ми поминаємо всіх наших родичів, друзів, які померли. Різдво — свято, яке містить у собі весь час. Час, коли не існує минулого, сьогодення і майбутнього, а всі ці часи сконцентровані в одному моменті», — пояснює вона.


Слухайте повну розмову: Кутя з в’яленими вишнями й кіноа: чи тренди переможуть традиції?


А етнографиня Громовиця Бердник в ефірі Громадського радіо розповідала, що традиційно перед тим, як з’їсти кутю, запалювалася свічка. Тоді на Святу Вечерю закликалися всі душі покійних, всі предки. Кутя — страва з якої треба починати вечерю.

«Після того, як повечеряли, була традиція залишати на столі ложки. Ложки для всіх членів родини та одну ложку для сакрального світу духів. І вранці слідкували, якщо ложка когось з членів родини впаде, той піде з дому. Дівчина може вийти заміж, хтось може захворіти або померти. А якщо падала ложка предка, то це означало, що в сім’ї може бути поповнення», — розповідає вона.

Керівник ансамблю української автентичної музики «Божичі» Ілля Фетисов додає: часто кутю ставлять на підвіконня, у покуть.

«Святвечір присвячений не народженню Ісуса Христа, а культу предків. Це свята вечеря з двома основними поминальними стравами — кутя (або коливо) та узвар. Віриться, що душі померлих прийдуть у цей день, скуштують ці страви. А у ніч на Різдво відкриваються двері у рай та пекло, і всі душі померлих приходять, щоб побути зі своїми родичами», — каже він.

Кутя та інші традиції

На столах українців та українок у Святвечір обов’язково мало бути 12 пісних страв. Вважалося, що якщо вся родина на Різдво зібралася в одному домі, то весь рік вони духовно будуть разом. А дівчата на Святвечір ворожили.

«Говорили, що в ці дні можна закликати долю. В народі вважалося, що з Різдва до Водохреща відкрите небо. Небо відкривається, весь світ – і реальний, і сакральний — святкують народження Христа або народження нового Сонця в дохристиянських традиціях.

Дівчині можна було взяти третю ложку куті в рот, піти до сусідньої хати й послухати, що там говорять. Вважалося, що якщо там тиша, то і рік мине спокійно», — розповідає Громовиця Бердник.


Слухайте повну розмову: Як традиційно відсвяткувати різдвяні свята та дізнатися, яким буде наступний рік?


На Закарпатті рідше варять кутю, каже Олена Брайченко. Там поминальна страва — це хліби або невеличкі пісні коржі, які змочують з маком.

Солодку кутю переважно готують з пшеничних і ячмінних круп, часто — з рису, рідше — з кіноа.


Слухайте також рецепт куті від Костянтина Грубича у подкасті «Смачна країна».


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини