Кутя з в’яленими вишнями і кіноа: чи тренди переможуть традиції?

Гостя — засновниця проєкту «Їжакультура» Олена Брайченко.

Олена Брайченко: Кутя — це обрядова каша, яка є поминальною стравою. Ставлячи її на стіл, ми поминаємо всіх наших родичів, друзів, які померли. Різдво — свято, яке містить у собі весь час. Час, коли не існує минулого, сьогодення і майбутнього, а всі ці часи сконцентровані в одному моменті.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Кутя є кашею. Тобто це будь-яка солодка поминальна страва, але, звісно, є певні традиції приготування. Переважно готують її з пшеничних і ячмінних круп. Рідше — з рису.

На Закарпатті кутю багато хто не варить, 50 чи 100 років тому не було традиції варити кутю. Але це не значить, що там не існує поминальної страви. У них це хліби або невеличкі пісні коржі, які змочують з маком.

Я ніколи не зустрічала, щоб варили кутю з гороху, гречки, з наших круп. Найчастіше, це пшенична каша з медом і узваром.

Кутю з рису почали варити, коли його можна було купити на ярмарках. Кутя з рису дозволяла підкреслити свій соціальний і майновий стан. Традиція варіння куті з рису посилилась в радянський час через практичні умови.

У мене в родині ніхто не любить родзинок, тому на сайті «Їжакультура» ми опублікували 2 рецепти куті: рисової з ліщиною і пшеничної з в’яленою вишнею. Хоча в дужечках ми пишемо, що, звісно, замість в’яленої вишні ви можете використовувати родзинки.

Я не поборниця того, що ми повинні нічого не змінювати у рецепті. Навіть цілозернова пшениця, яку ми використовуємо в кутю сьогодні, не така, як та, яку використовували наші прабабусі. Страви змінюються, трансформуються, і це нормально. Але я не думаю, що кутя з кіноа приживеться. Кутя з рису — так.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS