Павло Клімкін/Фото (ілюстративне): whoswhos.org
Міністр закордонних справ України 2014-2019 – років Павло Клімкін вважає, що є багато ознак, які вказують на те, що росіяни могли готувати події у Казахстані.
Про це він розповів у етері Громадського радіо.
«Зараз Путін каже про воєнно-технічну відповідь. А це означає нові види озброєння, їх розміщення у чутливих регіонах, нові навчання. Він цілком може вдатися до воєнних кроків, а передувати їм будуть провокації, гібридні сценарії.
У нас немає 100 % впевненості, що це росіяни. Але є багато ознак, що російські спецслужби докладались до подій у Казахстані», – каже Клімкін.
Він вважає, що Україні потрібно займатись практичними реальними речами, які посилюють безпеку країни.
Нагадаємо, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив про поетапне виведення військ ОДКБ, яке почнеться через 2 дні. Він наголосив, що основну «місію миротворчих сил успішно завершено» і вивід займе не більше за 10 днів. У Казахстані від ОДКБ перебувають 2 030 військових і 250 одиниць техніки.
При цьому експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров в ефірі Громадського радіо наголосив, що заяви про виведення військ ОДКБ із Казахстану варто сприймати критично. Адже РФ може залишити частину своїх військ під приводом захисту стратегічних об’єктів, в яких Росія зацікавлена.
У країні з 6 січня проводилась «антитерористична операція». Дані про загиблих та поранених міністерство внутрішніх справ країни востаннє оновлювало 7 січня. Тоді повідомлялося про загибель 18 силовиків та 26 цивільних (стосовно цих людей застосовувався термін «ліквідація»). Сотні людей поранені.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час онлайн-саміту держав-учасниць Організації Договору з колективної безпеки 10 січня заявив, що масові протести, які сколихнули Казахстан на початку січня, «були спробою державного перевороту у країні».
Читайте також: До казахських активістів в Україні прийшли співробітники СБУ: у службі кажуть, що це була перевірка
Нагадаємо, 9 російських військово-транспортних літаків Іл-76 привезли в Алмати техніку та військовослужбовців ВДВ. Також на борту перебував «підрозділ миротворців із Киргизстану» разом зі штатною військовою технікою.В угруповання входять близько 70 літаків Іл-76 та п’ять Ан-124.
Масові протести у Казахстані розпочалися 2 січня через зростання цін на скраплений газ. 4 січня стихійні акції переросли у сутички з правоохоронцями. Протести поширилися по усій країні. Вимоги стали політичними: відставка президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду країни та підписав відповідний указ.
Посольство України в Казахстані закликало українців не їхати до Казахстану через протести у країні.
На центральній площі Алмати силовики відкривали вогонь з автоматів по протестувальниках. Місцеві журналісти повідомляли, що більшість людей, які перебували на площі — беззбройна молодь.
10 січня оголосили днем національної жалоби за загиблими під час протестів.
Заява про оголошення трауру з’явилася через день після наказу президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва відкривати вогонь на ураження без попередження в межах «антитерористичної операції», яка проводиться по всій країні. Він назвав «дурістю» вести перемовини.
Також у Казахстані ширились повідомлення про загибель мирних мешканців, зокрема, дітей.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS