9 причин, чому росія провалила захоплення України

9 причин, чому росія провалила захоплення України

Громадське радіо підготувало переклад і адаптацію статті «The Washington Post» про причини провалу російського «бліцкригу».

Воєнні експерти досі дивуються некомпетентності російських військових від перших днів вторгнення: друга армія світу провалила майже всі етапи наступальної операції. Хоча і росія, і Захід вважали, що війна триватиме лише кілька днів. Українці змусили росіян ганебно відступити з півночі країни, а також зупинили чи змусили відійти російські війська у більшості інших напрямків.

Зараз росія спрямовує сили на захоплення Сходу України. Основне питання в тому, чи зможуть російські військові виправити попередні помилки. Воєнні експерти виокремили 9 основних помилок росії.

1. Росіяни недооцінили українців та українок

Найбільша помилка росіян в тому, що вони недооцінили волю до боротьби та обороноздатність України. росія розраховувала на швидку і легку перемогу, очікувала, що російських військових будуть зустрічати з квітами, як визволителів. Натомість українці завзято відбивались не без збройної допомоги від західних партнерів.

Від окупантів відбивалась не тільки армія. Пересічні громадяни перехопили ініціативу і почали зупиняти російській наступ своїми силами: варто згадати лише жителів Вознесенська, які з мисливськими рушницями й цеглою зупиняли росіян вдовж південного узбережжя.

Захисники Вознесенська

Початкові прорахунки – основна причина більшості невдач росії. Основна, але не єдина.


Слухайте також: Надія на те, що Крим буде звільнений, стає все міцнішою — Ахтем Сейтаблаєв


2. Не підготували армію

Згідно зі свідченнями полонених росіян, багато військових не знали, що братимуть участь у вторгненні в Україну. Деяким казали, що це військові навчання, іншим – що їх відправлять тільки на Донбас. Тобто вони були психологічно не готові до того, що по них будуть стріляти. Це одразу підірвало бойовий дух росіян, зазначає Джек Вотлінґ, провідний науковий співробітник Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні.

Полонені росіяни

Значні втрати серед російських військових вдарили по моральному духу ще більше. За даними НАТО, два тижні тому кількість вбитих російських військових сягнула 15 тисяч. Це більше, ніж втрати у 10-річній війні СРСР в Афганістані. Українська влада заявляє, що ліквідували 19 500 російських окупантів. Водночас росія наголошує на тому, що вони втратили тільки 1351 військового.


Читайте також: Була вже не одна Буча: масові покарання цивільних — улюблений російський метод придушення спротиву


3. Вторглись без достатньої кількості необхідних ресурсів

Російські підрозділи очевидно зовсім не були готові до умов і обставин, в яких вони опинились. Очікувалось, що підрозділи більш-менш спокійно доїдуть до Києва та інших міст. Тому вони мали лише 2-тижневі запаси, які швидко закінчились. У мережі з’явились відео з російськими військовими, які застрягли біля своїх машин без краплі пального. А також з голодними солдатами, які грабували магазини та крали курей.

Російські солдати крадуть їжу

Неочікувано [автори тут не вдаються до сарказму – ред.] у росіян не було ключових засобів сучасної війни. Наприклад, приладів нічного бачення, каже Джон Спенсер, голова Програми урбаністичних воєнних студій на «Madison Policy Forum». Українці, на противагу, мали це обладнання, тому вони контролювали ситуацію вночі, завдавали ударів і влаштовували засади, поки ворог їх не бачить.

Вірогідно росія не має достатньої кількості звичайного озброєння, щоб забезпечити усіх військових, відправлених в Україну. За словами свідків у звіті Reuters, деякі новобранці на східному фронті отримали гвинтівки родом з XIX століття, які не виробляються вже протягом десятиліть.


Слухайте також: Як називати сучасну російсько-українську війну?


4. Не визнають проблеми з логістикою

Воєнні експерти говорять про великий логістичний провал: після того, як у російських військових закінчилась їжа та інші ресурси, командування не мало плану щодо поповнення запасів.  Варто лише згадати, як танки заглухли, а вантажівки з поганим обслуговуванням зламались, утворивши сумнозвісну 60-кілометровий затор.

«Аматори розмірковують про стратегію, професіонали планують логістику», – це часто повторювана фраза у воєнних колах, з якою росіяни, очевидно, незнайомі. Тисячі деталей, які спровокували логістичний провал, описані у звіті репортерів Бонні Берковіца й Артура Галоча для «The Washington Post» [Зокрема, це протяжність лінії бойових дій, незначна кількість допоміжних груп, недостатня захищеність конвою та ін – ред.].

5. Не змогли знищити українську ППО

Воєнні експерти очікували, що російське бомбардування виведе з ладу українські ППО, бази й літаки до того, як будуть перекинуті російські війська через кордон. Однак росіяни почали наступ без повітряної підтримки.

Вірогідно це можна пояснити початковими прорахунками командування, які не передбачали значного спротиву з боку українців. Однак воєнні спостерігачі збиті з пантелику, адже на сьомий тиждень від початку війни українські ВПС все ще літають.

Привид Києва

6. Атакували одразу на багато фронтів

Найбільша сила, зібрана в Європі з часів Другої світової війни, виявилась надто малою, щоб воювати – чи хоча б утримати – величезну територію, яку росія збиралась захопити.

Вторгнення було розпочато на чотирьох фронтах:

  • північний у бік Києва;
  • північно-східний у бік Харкова;
  • східний;
  • південний з окупованого Криму.

Як тільки перший ривок російського наступу наштовхнувся на спротив, війська розтягнулись вздовж державних кордонів, а за ними розтягнулись і так неадекватні лінії забезпечення. Згідно з правилом force ratio [співвідношення сил – ред.], яке використовують воєнні тактики, сили вторгнення повинні мати 20 солдатів на 1000 жителів країни.

Враховуючи населення України, росії потрібно мінімум 880 000 військових, зазначає Майкл Кларк, запрошений професор факультету воєнних досліджень у Королівському коледжі Лондона. Для порівняння, США вторглись в Ірак зі співвідношенням сил 7:1000 проти набагато менш здібної армії, ніж в України. Водночас для рф цей показник складає 4:1000.


Читайте також: Які міфи засліпили Захід? Інтерв’ю з Тімоті Снайдером


7. Використовують незахищений зв’язок

Дивовижно, але росіяни вступили у повномасштабну війну з мобільними телефонами й старими радіоприймачами для зв’язку.  Саме тому українцям вдається перехоплювати повідомлення про пересування росіян на полі бою і чекати на них у засідці.

За словами представника Заходу, який побажав залишитись анонімним через делікатність питання, деякі російські генерали, вбиті у бою, померли завдяки перехопленим повідомленням про їхнє місцеперебування.

Російський зв’язок настільки ненадійний, що деякі любителі радіомовлення прослуховували й навіть транслювали їхні розмови.

8. Продовжують воювати без чітких настанов

Експерти зазначають, що озброєні сили рф дуже централізовані, тому військові на місцях не мають повноважень приймати самостійні рішення. Військові, які одразу зустрілись зі складнощами, не змогли швидко пристосуватись до нових умов, адже повинні були чекати на накази з Москви (знову ж таки накази, які передають через незахищений зв’язок).

На відміну від військових Заходу, військові рф не мають унтерофіцерів [«підофіцер», військове звання і категорія молодшого начальницького складу у Збройних силах – ред.]. Російські військові у шоку, адже нездатні виконати першочергові накази, розповідає CNN генерал-лейтенант у відставці Марк Гертлінґ, колишній командувач армії США у Європі.


Слухайте також: Проблема росії не в тому, що вона скоює воєнні злочини, а в тому, що пишається ними — Зубченко


9. Не продумали план Б

рф не розглядала сценарій, у якому її армія стикається з опором, тому коли це сталось, росіяни не мали запасного плану. Натомість війська продовжували просуватись вперед згідно з початковим наказом, влаштовувати засідки та гинути від рук українців. Броньовані конвої були відправлені без підтримки піхоти, що зробило їх легкою мішенню для українських військових, озброєних переносною протитанковою зброєю, зокрема Джавелінами від американських партнерів.

Український військовий із Джавеліном

Загалом план був погано продуманим від початку до кінця, від чисельності сил до їхньої готовності й здатності адаптуватись до мінливих умов, зазначають експерти.

«Некомпетентність у плануванні командування, управління і зв’язку [так зване 3C – command, control & communication, – прим. пер.] просто приголомшує»,написав Марк Гертлінґ.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини