Неандертальці/Фото: Associated Press
Вчені припускають, що до вимирання неандертальців призвели не боротьба та суперництво з Homo sapiens (людина розумна), як вважалося раніше, а схрещення з ними.
Автори дослідження, опублікованого в журналі PaleoAnthropology, вважають, що кількість особин з неандертальською ДНК поступово скорочувалося і в підсумку зійшла нанівець, пише Independent.
Щоправда, поки що дослідники розшифрували всього 32 геноми неандертальців. Така вибірка невелика, для більш конкретних висновків потрібні подальші дослідження.
Професор Кріс Стрінгер, науковий керівник музею еволюції людини та співавтор статті, зазначив, що до цього часу в науковому співтоваристві мало обговорювалося, як саме відбулося схрещування двох видів.
«Ми припускаємо, що саме це могло призвести до вимирання неандертальців — якщо вони регулярно схрещувалися з Homo sapiens, це могло зменшувати їхню популяцію, аж поки вони не зникли», — пояснив він.
Близько 2% людей, що живуть зараз за межами Африки, носять в собі гени неандертальців. Це пояснюється ареалом проживання неандертальців. Приблизно 600 тисяч років тому гомо сапієнс жили на Африканському континенті, а неандертальці займали території сучасної Європи та Азії (аж до Південного Сибіру).
Читайте також: «Найбрудніший чоловік у світі» помер у віці 94 років за кілька місяців після першого вмивання
Сотні тисяч років вони існували паралельно, не перетинаючись. Поки приблизно 250 тисяч років тому гомо сапієнс не почали робити вилазки за межі Африки. Саме тоді, згідно з генетичними даними, вони й зустрілися з неандертальцями.
«Не знаючи точно, як виглядали і поводилися неандертальці, ми можемо тільки припускати, що гомо сапієнс подумали, що зустріли своїх родичів», — висловив думку професор Стінгер.
Між ними, ймовірно, були сильний мовний бар’єр, а також різниця майже в 600 генів, які відповідають за зовнішній вигляд і розвиток, особливо ті, що стосувалися будови обличчя і голосу. Втім, відмінності не завадили неандертальцям і гомо сапієнсам почати розмножуватися один з одним.
Деталі поки невідомі, однак зрозуміло що неандертальські гени, які є в нас зараз — не те ж саме, що виходило в результаті того раннього схрещування, коли гомо сапієнс тільки вийшли з Африки. Сучасні неандертальські гени — результат набагато пізніших масових міграцій, які зробили гомо сапієнс приблизно 60 тис. років тому.
Читайте також: Науковці вперше виявили родинні звʼязки між неандертальцями
Схрещування під час перших походів гомо сапієнс на північ могло бути результатом взаємного залицяння, але можливо і те, що воно було не дуже доброзичливим. Примітно, що наші найближчі родичі, сучасні шимпанзе, демонструють обидва типи поведінки.
Важливо. Коли в природі схрещуються різні види, буває так, що розмноження може йти тільки в якомусь одному напрямку. Наприклад, самець одного виду може запліднити самку іншого, але якщо самка першого виду схрещується з самцем другого, то у них з розмноженням нічого не вийде.
Коротка мітохондріальна ДНК сучасних людей, характерна для неандертальців, передається від матері. Це дозволило вченим зробити висновок, що потомство могли виробляти тільки самки неандертальців з самцями гомо сапієнс. Є також деякі докази того, що самці-гібриди могли бути менш плодовитими, ніж самки.
Читайте також: Нобелівську премію з фізіології та медицини вручили шведському біологу за вивчення еволюції людини
У міру того, як неандертальці все більше схрещувалися з гомо сапієнс, вони все менше спаровувалися між собою. Враховуючи те, що групи неандертальців були й так нечисленні і сильно розкидані через кліматичні умови (в Європі та Азії погодні умови тоді були значно суворішими, ніж зараз), гібридизація цього виду зрештою призвела до його вимирання.
«Ми не знаємо, чи став цей очевидно односторонній потік генів результатом того, що відбувалися схрещування в іншу сторону, але були невдалими, або просто наявна у нас вибірка неандертальських генів нерепрезентативна… У міру розшифровки більшої кількості геномів неандертальців ми зможемо побачити, чи передавалася від гомо сапієнс неандертальцям якась ядерна ДНК, і тоді зможемо зрозуміти, наскільки вірна наша ідея», — сказав процесор Стрінгер.
Вчені мають відповісти на аналогічні питання стосовно іншого виду гомінідів — денисівської людини, щоб скласти повну картину того, як наш вид взаємодіяв з найближчими родичами.
Денисівська людина (Homo denisovensis) — це вимерлий вид або підвид людей, що став відомим після знахідки фрагментів скелета в Денисовій печері в Алтайському краї. Денисівці населяли ареал, що перетинається за часом і місцем з територіями в Азії, де жили неандертальці й сучасні люди.
Читайте також: У Перу археологи розкопали 8 мумій колоніального періоду (ВІДЕО)
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS