Ілюстративне фото
Із 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква переходить на новий стиль календаря. Тим часом Православна церква України (ПЦУ) також думає над тим, щоб долучитися до цієї ініціативи.
Детальніше про мету та інші нюанси переходу на новий календар в етері Громадського радіо розповіла релігієзнавиця Людмила Филипович:
«Календарі створено для зручності. Ми маємо зрозуміти, що особливо, як на мене, сакрального значення ці календарі не несуть. Вони постійно піддаються так званим процесам календарної реформи. Якщо зайти в інтернет, ви прочитаєте масу інформації про те, хто, коли, як змінював ці календарі. Важлива не так дата, а сама суть події».
Слухайте також розмову: Боротьба з РПЦ — складова процесу деколонізації України — кандидат історичних наук
Експертка пояснила, що раніше питання відмінності від інших країн у традиціях було принциповим для української діаспори за кордоном, оскільки це допомогло зберегти національну ідентичність:
«Поставало питання збереження себе, як спільноти, колективної організації українців, які опинилися на чужині. Дійсно варто визнати, що це зіграло консолідуючу роль по відношенню до українських греко-католиків та православних».
Однак, як зазначає Филипович, за час повномасштабного вторгнення Росії українці настільки затвердили свою національну самоідентифікацію, що вживати подібних додаткових заходів вже немає потреби.
«Тепер ми не хочемо мати нічого спільного з Росією. І якщо Росія це святкує 7-го, ми маємо осмислити навіть такі усталені події, як календар та святкування дня народження Ісуса Христа, його вознесіння, воскресіння і так далі. І робити це з усім цивілізованим світом, оскільки політично ми означили себе, як та країна, яка прямує в Європу, а не на північний схід», — додала Людмила Филипович.
Читайте також: Святкова літургія УПЦ в Успенському храмі Лаври — духовна перемога українського народу — Ігор Козловський
Також експертка окреслила досвід переходу церков на новий календар:
«В історії навіть України у ХХ столітті були спроби перейти на, як кажуть, григоріанський календар, але, в принципі, православні церкви, які перейшли від старого юліанського календаря, кажуть, що святкують не за григоріанським календарем, а за новоюліанським. Він майже збігається з григоріанським, але там є певні відмінності».
Людмила закликає українців змінити ставлення до святкування визначних релігійних подій та концентруватися не на даті, а на суті події:
«Від того, чи ви святкуєте 25-го, чи ви святкуєте 7-го, зміст свята не змінюється. Ми святкуємо не 25 грудня, і не 7 січня. Всім хочу нагадати: ми святкуємо народження спасителя нашого Ісуса Христа. Якщо на перше місце вийде не традиція, не прив’язка до дати, а вийде суть цього явища, ми абсолютно спокійно сприймемо, коли це має статися і коли ми дійсно маємо це відзначати».
Дивіться також: Історичне різдвяне богослужіння ПЦУ в Успенському соборі Лаври (Фоторепортаж)
Найважливішим у цьому питанні, пояснює релігієзнавиця, є факт породження єдності християн у всьому цивілізованому світі, а не саме опозиція Росії.
«Давайте будемо стверджувати свою українську ідентичність, будувати свій український світ, який несе у собі цей позитив, конструктив», — закликає Людмила Филипович.
Валерія Саранча/Громадське радіо
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS