Святкова літургія УПЦ в Успенському храмі Лаври — духовна перемога українського народу — Ігор Козловський

Предстоятель Православної Церкви України, священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Київський і всієї України Епіфаній відправив святкову літургію в Успенському соборі Лаври. Яким є значення храму для людини, яка вірує?

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Ігор Козловський

Святкова літургія УПЦ в Успенському храмі Лаври — духовна перемога українського народу — Ігор Козловський
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-07_kozlovskii1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-07_kozlovskii1.mp3
Святкова літургія УПЦ в Успенському храмі Лаври — духовна перемога українського народу — Ігор Козловський
0:00
/
0:00

Про це ми поговорили із релігієзнавцем та істориком Ігорем Козловським.

Значення центрального храму для людини

Ігор Козловський: Саме поняття «храм» має величезне значення взагалі для християнської свідомості. «Храм» — це старослов’янське слово, яке ми перекладаємо як «дім», а це — «дім Божий». Зразком для християнського храму є храм Ієрусалимський, який був один, потім він був зруйнований, тому юдеї не мають храму, вони чекають, коли прийде для них месія і тоді буде відбудований храм для всього юдейського народу.

Саме центральний храм, який традиційно будується в тому чи іншому місті або селищі — є особливим зв’язком людини з Богом, таким особливим порталом.


Дивіться також: Історичне різдвяне богослужіння ПЦУ в Успенському соборі Лаври (Фоторепортаж)


Значення Свято-Успенського собору

Ігор Козловський: Свято-Успенський храм, який є на території Києво-Печерської Лаври — це дійсно знакова центральна святиня для давньоруської та давньоукраїнської історій. Коли почала будуватися структура майбутньої Києво-Печерської Лаври, головний храм було присвячено саме Успінню Пресвятої Богородиці. Далі християнство поступово йшло теренами давньоруської держави, і головними місіонерами, які несли Євангеліє до язичників, були саме ченці Києво-Печерської Лаври. У будь-якому місті чи селищі, де вони з’являлися, будувався Свято-Успенський храм. Навіть у Москві, у центральній частині Кремля, стоїть головний храм — Свято-Успенський. Тому що ченці несли особливий культ Богородиці, і не просто Богородиці, а Успіння її.

Успенський собор Московського Кремля

І саме значення того, що на Різдво Блаженніший Епіфаній, предстоятель Православної Церкви України, провів святкове богослужіння під час збройної агресії Росії у Свято-Успенському храмі — це знаковий момент. Ми, можливо, і досі не усвідомлюємо значення цього факту духовної перемоги українського народу над тими, хто зараз намагається зруйнувати нашу свободу, нашу гідність і нашу духовність, заперечуючи наше існування.

Різдво в Успенському соборі Лаври/ фото: Громадське радіо

Це є не тільки знаковим моментом святкування Різдва, це є переможним викликом, який спрямований і на небо до Господа, і на землю, до наших ворогів. Це виклик про те, що зараз ми підіймаємо свій голос як народ-переможець.

  • Це виклик про те, що зараз ми підіймаємо свій голос як народ-переможець

Читайте також: На Кіпрі сталася ще одна історична подія для ПЦУ (ФОТО)


Віряни різних конфесій в Успенському соборі

Ігор Козловський: Випадків того, що люди різних конфесій ходять до храмів один одного, дуже багато. Я знаю, що у Лавру прийшли не тільки православні, а й протестанти, і греко-католики, і навіть атеїсти — не православославні люди, для яких ці історичні моменти є важливими для їх національної самосвідомості. Я знаю, що це вітають і мусульмани також.

Різдво в Успенському соборі Лаври/фото Кирило Лукеренко, Громадське радіо

І це є ознакою, яка відрізняє нас від нашого ворога. Війна показала, що у нас немає релігійних розбіжностей ні на фронті, ні в тилу. Протестанти допомагають православним, привозять їм їжу та одяг. Я знаю випадки, коли греко-католики допомагають мусульманам, а мусульмани допомагали протестантам.

  • Війна показала, що у нас немає релігійних розбіжностей ні на фронті, ні в тилу

Це і є ознакою такої єдності і суб’єктності нашого народу. І те, що люди пішли до цього святкового богослужіння з різними віросповідальними і ідеологічними внутрішніми установами, говорить про те, що ми показуємо приклад єднання перед людьми і перед Богом, незважаючи на те, як ми можемо розуміти ті чи інші земні ритуали. Для Господа це не має ніякого значення, він не буде судити за віросповіданням. Він судить за справами і за намірами наших сердець. Ці наміри сердець і привели людей до цього храму.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

 

 


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS