Олена Ребрик
«Зеленський запропонував точку відліку, ми повинні допомогти втілити це в реальність» — МакФол про українську формулу миру
Автор
Фото: Офіс президента1x
Прослухати
--:--
--:--
Директор Інституту Фрімена-Сполі з міжнародних досліджень Стенфордського університету, посол США в Росії у 2011-14 роках Майкл МакФол у своїй статті від 7 лютого наголошує, що світ має прийняти запропоновану Україною формулу миру.
Зазначимо, що українська формула миру передбачає 10 пунктів, які мають бути впровадженні, а саме:
- Забезпечення радіаційної та ядерної безпеки;
- Продовольча безпека;
- Енергетична безпека;
- Звільнення всіх полонених і депортованих;
- Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку;
- Виведення російських військ і припинення бойових дій;
- Встановлення справедливості шляхом створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та міжнародного механізму компенсації;
- Протидія екоциду;
- Недопущення ескалації;
- Фіксація закінчення війни.
Читайте також: «Українська формула миру — це десять чітких пунктів, здатних створити нову архітектуру безпеки» — Зеленський (ВІДЕО)
Громадське радіо публікує переклад статті Майкла МакФола
«Більшість людей у всьому світі хочуть миру в Україні. Президент Зеленський зробив перший крок до цієї мети та окреслив пропозицію мирного врегулювання з десяти пунктів. Він також закликав скликати міжнародну мирну конференцію для обговорення плану. Минулого тижня представники Європейського Союзу, які відвідали Київ, схвалили і пропозицію, і саміт. З більшою енергією решта світу має наслідувати цей приклад. Президент Байден також повинен визнати цей мирний план і очолити решту світу в організації цієї мирної конференції, а також зробити інші кроки до післявоєнної справедливості та відбудови.
Зеленський запропонував точку відліку. Ми повинні допомогти втілити пропозицію в реальність.
Російські пропагандисти, а також скептики на Заході засудили план Зеленського як непрактичний, оскільки він не пропонує Путіну жодних поступок. Але навіщо Зеленському йти на якісь поступки Путіну, особливо на початку переговорів? Путін почав цю варварську, непотрібну війну. Зараз він програє, і це він розуміє. Чи пропонували Сталін, Рузвельт і Черчілль Гітлеру врятувати обличчя у 1943 році після того, як Німеччина програла Сталінградську битву? Чи в пошуках миру очолювана США коаліція країн, яка витіснила Саддама Хусейна з Кувейту в 1991 році, пропонувала віддати іракському диктатору 20% території країни, яку він намагався анексувати?
План Зеленського, можливо, не є кінцевою точкою мирного врегулювання, але, безумовно, є логічним початком. Якщо Путіну не подобаються ідеї Зеленського, він має опублікувати власну пропозицію. На сьогодні він цього не зробив.
Читайте також: «Росія сподівалася на бліцкриг, але ця війна має стати для Путіна Ватерлоо російського імперіалізму» — Моравецький
Підтримуючи мирний план Зеленського та ідею організації конференції, західні лідери повинні утримуватися від підриву важелів впливу Зеленського на переговори, публічно пропонуючи свої ідеї щодо компромісів і мирного врегулювання. Зрештою, тільки Зеленський, український парламент і український народ мають повноваження вирішувати, погоджуватися на поступки чи ні. Зараз вони зосереджені на звільненні всієї країни від російської окупації. Для українців це залишається пріоритетом номер один. І так має бути для їхніх міжнародних прихильників.
Навіть якщо цього року Зеленському та Путіну вдасться підписати мирну угоду, питання сталої безпеки залишиться. Кілька ініціатив щодо цієї мети слід розпочати зараз.
По-перше, міжнародне співтовариство має вже зараз розпочати створення механізмів притягнення військових злочинців до відповідальності. План президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн створити спеціальний міжнародний трибунал для судового переслідування росіян за їхні воєнні злочини, нещодавно підтриманий міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок, є позитивним знаком. Україна, Євросоюз і Нідерланди також вже підтримали ідею спеціального трибуналу.
По-друге, лідери світу повинні більш креативно думати про те, як працювати разом, щоб допомогти відбудувати Україну після війни. Кілька тижнів тому Європейський Союз, G7, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) зібралися разом, щоб оголосити про запуск нового мульти-агентства Донорська координаційна платформа для України. Це хороший перший крок, але лише перший.
Наступні кроки повинні включати створення нових потоків фінансування, зокрема, конфіскацію заморожених активів Центрального банку Росії, які зберігаються на Заході, передачу багатства від російських олігархів і, зрештою, репарації, які має виплатити російський уряд. Західні та українські лідери мають приділити особливу увагу створенню способів залучення українського громадянського суспільства до прийняття рішень та моніторингу витрат на реконструкцію. Насправді, щоб правильно виконати це велике завдання, координаційної платформи може бути недостатньо.
Читайте також: «Дамо українцям усе, що їм потрібно для перемоги, вже зараз» — гучний меседж Бориса Джонсона у великій статті
Можливо, нову міжнародну агенцію слід створити з нуля разом із новою міжнародною консультативною радою для (1) моніторингу прогресу та витрат, (2) зв’язку між урядом України та міжнародним донорським співтовариством (3) взаємодії з гравцями приватного сектору та (4) зробити особливий новий акцент на прозорості, децентралізації та зміцненні демократичних інститутів для створення сприятливих умов для ефективної перебудови.
По-третє, наступного дня після закінчення війни Сполучені Штати і НАТО повинні негайно розпочати відновлення та зміцнення збройних сил України. Генрі Кіссінджер, один із найгучніших критиків розширення НАТО, нещодавно написав:
«Україна отримала одну з найбільших і найефективніших сухопутних армій у Європі, оснащену Америкою та її союзниками. Проте мирний процес має пов’язати Україну з НАТО. Альтернатива нейтралітету більше не має сенсу, особливо після приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО».
У цьому питанні Кіссінджер має рацію. НАТО має розбудувати цей зв’язок якомога глибше та швидше одразу після війни. Найкращим способом стримування майбутніх військових атак Росії є озброєння та навчання Збройних Сил України на повну потужність.
Нарешті, як тільки опіка закінчиться, Байден і європейські лідери повинні запропонувати багатосторонні переговори для ширшого зміцнення європейської безпеки. Перед початком війни я виклав деякі ідеї щодо таких переговорів, назвавши їх Гельсінкі 2.0.
Поки Путін залишається при владі, важко побачити, що Росія відіграватиме конструктивну роль у будь-якому діалозі про європейську безпеку. Але на завершення будь-яких переговорів про нову архітектуру європейської безпеки знадобляться роки, тому краще починати зараз, навіть поки що без Росії».
Читайте також: «Усе, що я зараз бачу — дає мені натхнення»: інтерв’ю з амбасадоркою Великої Британії Меліндою Сіммонс
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
