Фото: Дмитро Кричун
У небі над полярною станцією «Академік Вернадський» українські вчені зафіксували одразу два незвичайні явища: рожеві «НЛО» та перламутрові хмари.
Про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Facebook.
«Мрія полярного метеоролога – спостерігати за один день одразу кілька явищ, які дуже рідкісні чи взагалі відсутні в наших краях. Таке «комбо» якраз нещодавно випало українським метеорологам на «Вернадському», – ідеться у повідомленні.
Зранку на небі з’явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок.
«Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців», – зазначили метеорологи.
До того ж через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе «зависають» в одній точці. Тож поки вони висіли над «Вернадським», сонце опустилося над горизонтом, підсвітивши небо в рожевий колір.
Пополудні на небосхилі проявилися перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і «фарбує» хмари в різні кольори.
І сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні перешкоди, які оминатиме потік повітря», – зазвичай гірські хребти.
Однак, відзначили вчені, ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у вологій тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у сухій стратосфері й складаються з кристаликів льоду.
«Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища», – зазначили вчені.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS