Український дисидент Василь Овсієнко/Фото Громадського радіо
На 75 році життя помер український громадський діяч, політв’язень радянських концтаборів, публіцист, історик дисидентського руху, координатор Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко.
Про це ввечері 19 липня повідомив історик і журналіст Вахтанг Кіпіані.
«Погана новина. Не стало Василя Овсієнка — людини численних чеснот, християнина, українського філолога, редактора, літописця руху опору, популяризатора життя і творчості Василя Стуса та інших дисидентів, політв’язня брєжнєвсько-горбачовських таборів. Ми були дуже близькі», — написав він у Facebook.
Останні роки Василь Овсієнко хворів. За словами Кіпіані, нещодавно він обговорював з племінником діяча «переведення в краще місце для реабілітації та лікування».
«Це була велика і дуже скромна людина, подвижник, яких одиниці на мільйони», — додав журналіст.
Читайте також: «Стус і досі на фронті», – політв’язень Василь Овсієнко
Про смерть «дисидента, політвʼязня Василя Овсієнка» також повідомив історик, народний депутат Володимир В’ятрович.
Видатний український діяч народився 8 квітня 1949 року у селі Ставки Радомишльського району Житомирської області.
Вперше Василя Овсієнка заарештували 5 березня 1973 року за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди у формі розповсюдження літератури самвидаву. 6 грудня 1973 р. Київський обласний суд засудив його до чотирьох років позбавлення волі в таборах суворого режиму.
Читайте також: «21 листопада 1921 року сталося масове вбивство українських бійців» — Василь Овсієнко
7-8 лютого 1979 р. засуджений до трьох років позбавлення волі за ст. 188-1 ч. II. Заарештований у залі суду. Його текст «Замість останнього слова» став відомим на Заході. Покарання відбував у зонах № 55 (м. Вільнянськ Запорізької обл.) і № 71 (м. Коростень Житомирської обл.). Під час ув’язнення відмовився свідчити у справах Левка Лук’яненка, Миколи Матусевича, Гелія Снєгірьова, Василя Стуса, Дмитра Мазура.
У 1981 р. — наступний арешт та покарання в таборі особливого режиму ВС-389/36 в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл., з 8 грудня 1987 р. — у зоні № 35 на ст. Всехсвятська. Брав участь в акціях протесту.
У 1988 р. увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки, голова Житомирської філії УГС, учасник експедиції з перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина. Співголова Українського комітету «Гельсінкі-90». З 1999 р. організовував експедиції на Соловецькі острови та в урочище Сандармох — на місце загибелі тисяч бранців т. зв. «Соловецького етапу»: Леся Курбаса, Миколи Зерова та інш.
У січні 2018 року Василь Овсієнко в етері Громадського радіо розповів про вечір пам’яті дисидентів «Різдвяні Василі», який пройшов у Києві.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS