В Україні існує багато традицій святкування Різдва та Щедрого вечора. Чим вони відрізняються, залежно від регіону, як збереглися і як сьогодні відроджуються?
Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Левченко, дослідник традиційної музики, співзасновник громадської організації Рись, музикант гурту US Orchestra.
«Зазвичай на Різдво, 25 грудня, виконують колядки, і співають їх, насправді, аж до Водохреща. Щедрувати зазвичай починали на Щедрий вечір, зараз це у нас 31 грудня, перед календарним Новим роком», — пояснює Левченко.
Одним із різновидів святкування Щедрого вечора є Маланка, що поширена в окремих областях.
«Насправді, Маланка — це один із варіантів святкування Щедрого вечора, раніше це було 13 січня. В одних регіонах ходять з Маланкою, в інших — з козою. На Поліссі, наприклад, водять козу та співають і колядки, і щедрівки, і це супроводжується певними театралізованими дійствами», — розповідає дослідник.
Читайте також: Наша культура значно древніша і глибша за християнство — Громовиця Бердник
Подекуди вважається, що щедрувати можуть тільки дівчата.
«Це теж часто залежало від регіону, тому що усюди свої звичаї, правила і забобони. Наприклад, я народився і виріс у Борисполі, і у нас колядували лише хлопці, а щедрувати могли і вони, і дівчата. Тому немає якихось жорстких рамок і правил, і якщо люди хочуть колядувати — то це на користь усім», — вважає Левченко.
Відзначання зимових свят було поширене по всій території країни. Проте багато де ці традиції пригнічувалися радянською владою, а тому найкраще збереглись у західних областях.
«Насправді, це було активно по всій Україні, просто питання часу. Зараз дійсно святкування Різдва і Щедрого вечора можна більше побачити десь на західних територіях і частково південно-західних. Це Буковинська, Подільська та Красноїльська Маланка, яку всі знають з недавнього фільму «Памфір». Хоча це теж цікава історія, бо Красноїльська Маланка — це більше румунська традиція.
Раніше по всій території України відбувалися ці святкування. Але, наприклад, на Чернігівщині дітям довгий час забороняли колядувати, ходити з козою. Це каралося радянською владою, і з часом ці звичаї забувалися та збереглися гірше, ніж на заході», — розповідає дослідник.
Тим не менш, сьогодні українські різдвяні традиції відроджуються і в центральних регіонах, зокрема у містах.
«Але цікаво, що у центральній Україні зараз — це рух у містах, коли збираються невеличкі громади по районах. Наприклад, я живу у Голосіївському районі Києва, і тут є гурток, який вчив колядок, робив зірку, і збирається ходити по району збирати у фонд «Гуркіт», на донати військовим. Знаю, що на Слобідці вже не перший рік збираються і колядують. І це вже нова традиція у містах, і не тільки на заході», — говорить Левченко.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі