«Крим став величезною в'язницею»: правозахисники розповіли про стан українських політв'язнів

У День українського політв’язня, 12 січня, представники правозахисної коаліції «Україна. П’ята ранку» провели пресконференцію про стан українських бранців Кремля.

За словами голови правління «Кримської правозахисної групи» Ольги Скрипник, понад 180 громадян України зараз мають статус політичних в’язнів.

«Після повномасштабного вторгнення Крим став величезною в’язницею для наших громадян із Херсонської та Запорізької областей, частина територій яких — окупована. У перші місяці ми почали фіксувати випадки, коли у кримських слідчих ізоляторах знаходили людей зі слідами катувань», — зауважила Скрипник.

За два роки повномасштабної війни на півострові відкрилося два нових СІЗО — це СІЗО 2 і СІЗО 8. Ольга Скрипник також розповіла, що частина з ув’язнених цивільних не визнається Російською Федерацією і не потрапляє в жодні списки полонених, маючи так званий список «інкомунікадо». Як приклад вона навела Олександра Бабича, мера Голої Пристані, якого росіяни утримують в Сімферополі в СІЗО 1.

Читайте також: Переслідування за проукраїнську позицію, незаконна мобілізація та провал туристичного сезону — підсумки року в окупованому Криму

Ольга Скрипник також розповіла про декілька справ кримських бранців Кремля, зокрема про кейс художника Богдана Зізи:

«З кожного засідання він влаштовував перформанс, зачитуючи напочатку весь список бранців Кремля. А під час останнього слова прочитав вірш українською мовою в окупаційному суді», — нагадала Скрипник.

У травні 2022 року Богдан Зіза облив синьо-жовтою фарбою будівлю адміністрації міста Євпаторія, після чого його затримали російські правоохоронці за підозрою у тероризмі. Пізніше вони засудили Зізу до 15 років колонії загального режиму.

«Чіткіша верифікація даних, допомога в’язням і тим, хто повертається з полону — зараз закон працює частково у контексті фінансування, але досі не розв’язане питання реабілітації та медичної допомоги, чітких цифр цивільних заручників для міжнародних партнерів, розроблення процедури для підтвердження скоєних злочинів проти громадян України й будування нормальної комунікації між державою та ув’язненими», — такі кроки назвала Ольга Скрипник.

Вони необхідні у роботі з цивільними заручниками та політичними бранцями, наголосила голови правління «Кримської правозахисної групи».