Ілюстративне фото
5 лютого 2024 року стало відомо, що влада РФ оголосила «небажаною» на своїх теренах діяльність Кримськотатарського ресурсного центру.
В ефірі Громадського радіо голова правління організації Ескендер Барієв зазначив, що вони ніколи не мали представників на території Росії.
Він наголосив, що Кримськотатарський ресурсний центр займається питанням деокупації Криму та захистом прав корінного населення півострова, оприлюднює моніторинги їхніх порушень.
«З початку окупації ми намагалися збирати інформацію безпосередньо у самому Криму. Інформували про особистий захист, намагалися ініціювати публічні заходи. Окупанти постійно провокували бійки, проводили обшуки. Тоді ми створили Комітет захисту прав кримськотатарського народу і кожного тижня намагалися інформувати суспільство та міжнародну спільноту про те, що відбувається.
Останній раз ми провели конференцію у січні 2015 року. Вони привезли туди «тітушок», міліцію та журналістів. Тоді до мене прийшла думка, і я попросив всіх учасників нашої конференції підняти руку. Поліції я сказав: «Якщо ви прийшли слідкувати за порядком, будь ласка, сторонніх виводите з приміщення, журналісти — знімайте». У їхній сценарій це не входило, тому вивели», — розповів про початок зародження організації Ескендер Барієв.
Після цього організація подала звернення до Генерального секретаря ООН, президента України та президента Туреччини. Координатори виїхали до Києва та Стамбула. Вони збиралися повернутися до Криму, але після проведення кількох конференцій росіяни відкрили кримінальні провадження на членів комітету.
«Після того ми були вимушені залишитися у Києві. Там ми почали ініціювати створення організації Кримськотатарський ресурсний центр. Для того, щоб вона не була схожа з минулою назвою, оскільки там було дійсно багато активістів, щодо яких могли бути репресії. Але вони все одно відбулися», — пояснив Ескендер.
Слухайте також: Росія є ворогом, як для українців, так і для кримських татар — членкиня команди фільму «Кримські Аскери»
У 2017 році члени Кримськотатарського ресурсного центру ініціювали створення міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом Liberate Crimea.
«Дуже важливо у проведенні інформаційних кампаній мати чітку та аргументовану позицію. Коли ми даємо цифри, коли за кожною цифрою даємо прізвище та ім’я, це дійсно вражає. У першу чергу це важливо, коли ми спілкуємося з політиками, від яких залежить прийняття рішення на національних рівнях країн ЄС або США. Вони починають вірити нам, а не російським пропагандистам», — розповів голова правління центру.
Активіст вважає дивним те, що організацію визнали «небажаною» тільки зараз. Він поділився своєю версією, чому сталося саме так:
«Я це більше пов’язую з тим, що вони чекали рішення Міжнародного суду. Це могло б стати додатковим матеріалом для суду, щоб продемонструвати, що росіяни переслідують кримських татар за етнічною ознакою».
Ескендер Барієв зазначив, що помічає певну зневіру серед спільноти кримських татар.
«Ті люди, про яких ми активно надаємо інформацію, все одно по 6, 7, 8 років перебувають у місцях несвободи. За весь цей час жодної людини, яку звинуватили по справі Хізб ут-Тахрір, не обміняли. По інших справах були звільнені. Проте саме по Хізб ут-Тахрір дуже велика проблема, таких політв’язнів зараз близько 100 осіб.
Нам зараз надають інформацію, але просять її не оприлюднювати. Наприклад, нещодавно були арешти активістки у кримськотатарському національному русі, у Генічеському районі. Також зовсім нещодавно ми отримали інформацію, що на 9 діб заарештували батька п’ятьох дітей», — розповів він.
Оприлюднення випадків політичного ув’язнення є важливим запобіжним заходом проти тортур з боку росіян. Це спричиняє певний тиск на окупаційну владу, оскільки репресії одразу опиняються у полі зору міжнародних організацій.
«Якщо проаналізувати 2022-2023 роки, завдяки тому, що ми вчасно проінформували міжнародне суспільство, понад 70 осіб на нових тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької області звільнили окупанти. Це дуже важливо, адже кожна людина має право на життя», — пояснив Ескендер Барієв.
Валерія Саранча для Громадського радіо
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі