facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Керч чи Керич, Євпаторія чи Кезлев: Ескендер Барієв про відновлення історичних назв у Криму

Проєкт Кримськотатарського ресурсного центру щодо відновлення назв. Деталі та особливості проєкту.

Керч чи Керич, Євпаторія чи Кезлев: Ескендер Барієв про відновлення історичних назв у Криму
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Гість — Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру і голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу

Відновлення історичних назв

Ескендер Барієв: Коли ми говоримо про топоніми, можна сказати, що тут велика історія. Відновлення історичних або автентичних назв намагався робити ще Кримськотатарський національний рух. Ми теж проводили різні заходи. Ми говорили про те, що якщо ми хочемо повернути справедливість, ми маємо повернути історичні назви.

Коли почалася окупація Криму у 2014 році ми почали ініціювати це дуже активно. Крим — це Україна. Коли ми говоримо про відновлення історичних назв, ми говоримо про відновлення українських назв, хоча вони мають і тюркське або грецьке, або інше походження. Чому українське? Тому що це робить Україна. Вся світова картографія буде використовувати ті назви, які буде використовувати Україна. Тому протягом всіх цих років ми намагалися, щоб це було закріплене законодавчо. Ми маємо робити все це в рамках закону.

Зараз у нас є декілька законів, які надають нам таку можливість.

  1. Закон про відновлення прав депортованих за національною ознакою. Цей закон був прийнятий у квітні 2024 року.
  2. Закон про декомунізацію, завдяки якому вже 70 населеним пунктам у Криму відновили історичні назви.
  3. Закон про корінні народи. Цей закон дає нам можливість повернути автентичні назви.
  4. Закон про деколонізацію. Він набрав чинності у липні 2023 року, а вже в січні 2024 року проєкт постанови має бути підготовлений Кабінетом міністрів, а ВР має проголосувати. У рамках цього закону зараз триває робота.

Слухайте також: Нав’язаний Московією стереотип, що «кримські татари прийшли на півострів у 13 ст», ширився роками — історикиня


Історія змінення кримських назв

Ескендер Барієв: Більшість назв у Криму було змінено у кілька етапів. Перший — коли Крим було захоплено у 1783 році. Тоді почали перейменовувати населені пункти, географічні назви. Наступною спробою було, коли у 1921-1944 роках був комуністичний вплив. Наприклад, Ялту хотіли перейменувати у «Красноармейськ». Третім етапом був з 1944 року — коли депортували кримських татар, вірмен, греків та інших. Тоді було змінено дуже багато населених пунктів.

  • Коли ми говоримо про перейменування, варто казати, що це колоніальна політика. Це було рішенням СРСР. Це не українські рішення. Це важливо у політичному плані.

Зараз Україна демонструє, хто є хазяїном у Криму. Тому що всі мапи світу будуть використовувати українські назви. Тут є правова основа. Україна показує, що вона не колонізатор. Українізація — це не шовінізм, не нацизм, не асиміляція, не намагання робити щось штучно. Українізація — це справедливість, повернення історичних назв, права корінних народів тощо.

Керч чи Керич, Євпаторія чи Кезлев?

Ескендер Барієв: Якщо говорити про Керч або Керич. Керич — це кримськотатарською, Керч — українською. Цей населений пункт ми не чіпаємо поки що взагалі. Тому що тут є фонетичні процеси. Тут ми не бачимо жодних проблем.

Інше питання — коли ми говоримо про Сімферополь, наприклад, ми називаємо колоніальну назву. Вона є псевдогрецькою. Катерина ІІ цілеспрямовано надала таку назву. Якщо ми візьмемо Євпаторію, то її назва Кезлев. Євпаторією її назвала Катерина. Це також псевдогрецька назва.

Нам треба працювати над всім цим. Всі ці назви, які відновлюються Україною, вони українські, тому що це правова процедура з боку України. І це дуже вірно. За кожною назвою стоїть історія, легенда чи міф. Для нашого майбутнього дуже важливо це робити.

Андрій Куликов: Чи залишилося щось готське у топонімах Криму?

Ескендер Барієв: Наприклад, Ускут. Це кримськотатарська назва. Але є й інша версія: Осьгот. Діалект у кримських татар, які є вихідцями з Ускута, досі має готські слова. У Криму кожний населений пункт мав свій діалект. Були свої райони: німецькі, єврейські. Тому ми й говоримо про відновлення. Краще відновлювати історичну назву: єврейську, німецьку, болгарську. Я вважаю це справедливим.


Читайте також: «Qırım, а не якась там Таврида»: про три корінні народи України з батьківщиною у Криму


Як зазначив в етері ГР у грудні 2022 року Ескендер Барієв, з депортацією кримськотатарського народу та ліквідацією Кримської АРСР на півострові змінили 1444 назви сіл, селищ та міст. Кримськотатарський ресурсний центр працює над тим, щоб у деокупованому Криму не залишилися радянські назви населених пунктівЗа словами Ескендера Барієва, це важливий крок для деокупації Криму. Якщо повернути історичні назви, вважає він, то уся світова картографія зважатиме на ухвалене Україною рішення. Важливо демонструвати й мешканцям Криму, й окупантам, хто є господарем на півострові.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

Рада ЄС дозволила забирати прибуток від заморожених активів РФ: коментар економіста

Рада ЄС дозволила забирати прибуток від заморожених активів РФ: коментар економіста