«Всі хочуть роздавати повітряні кульки на святах, а не повідомляти погані новини» — психіатр про те, чому Зеленський мовчить про мобілізацію

Українське суспільство доволі болісно й негативно сприймає кожне повідомлення про мобілізацію. Водночас влада, зокрема президент Зеленський, старається уникати цієї теми й майже про неї не говорить. З чим пов’язані такі «нездорові взаємини» країни з мобілізацією?

Про це під час розмови в рамках проєкту «Кава з Трощинською» в Українському кризовому медіа-центрі розповів Роман Кечур, психіатр, психотерапевт, кандидат медичних наук, керівник програми «Психологія» УКУ.

«Я не знаю, чому Зеленський уникає теми мобілізації, тут можна тільки висувати гіпотези. Я маю не надто оригінальне припущення, що президент і його команда мислять категоріями рейтингів, а це вплине на його популярність. Це неприємна новина, що багато з нас мають піти воювати. Аргументи в колах із різним ставленням до мобілізації є дуже суб’єктивними. Завжди будуть ті, хто вважатиме цей вибір несправедливим. Водночас мені здається, що наші розмови про ТЦК, роздачу повісток є симптомом нашої слабкості як країни, держави. Тут справа не тільки в президенті Зеленському. У нас не було сильної, організованої, некорумпованої країни, що прийшов Зеленський, і стала така погана країна, слабка й корумпована. Вона була такою завжди, і Зеленський просто це не надто змінив. 

Тут справа не лише в несправедливості, а й у неспроможності організувати мобілізацію іншим способом. Те, що на вулицях ловлять людей військові, що порушуються певні права — це просто ознака слабкості. Й нам потрібно замислитись над тим, як нам спробувати збудувати більш ефективну систему. Не так, що когось випадковим чином беруть на вулиці, а тих, хто сидить вдома — ні. Очевидно, що це неадекватний підхід до такої серйозної проблеми. Чому президент Зеленський не говорить про це? Мабуть, тому що він не хоче асоціюватися з темними сторонами нашого життя. Всі хочуть роздавати повітряні кульки на святах, і ніхто не хоче повідомляти погані новини», — розповів Кечур.

Читайте також: «Зараз завдання Володимира Зеленського як нашого президента є значно складнішим, ніж навесні 2022 року» — психіатр

Тим часом серед великої частини суспільства сформувалося негативне ставлення до мобілізації. Пов’язане це явище як з обставинами сьогодення, так і з досвідом, що вже має український народ, наголошує психіатр.

«Завжди будуть ті, хто сховаються і відсидяться або втечуть, персонально виживуть. І персонально їхні справи будуть кращими, ніж у тих, хто піде на війну, хто буде поранений чи вбитий. Тобто людина може отримати цю егоїстичну користь. Щоб у суспільстві було достатньо пасіонаріїв, які готові заради спільного інтересу поставити на вагу власний добробут, повинен бути досвід, що така тактика є адаптивною і корисною. Весь попередній досвід українського народу говорить протилежне. Ті, хто намагалися організовано боротися з Голодомором, були знищені в першу чергу. А ті, хто пасивно за цим спостерігав, пізніше помирали з голоду, або хтось втік і врятувався. Причини цього всього полягають в тому, що ми не віримо в ідею спільного опору, спільної роботи, яка принесе користь для нас усіх. І тому багато хто з нас розбігається, як зайці по кущах, коли є небезпека. 

Також ми маємо розуміти, що це загальна тенденція цивілізованого світу. Цивільні люди не хочуть воювати. Загалом, наше суспільство споживання хоче купувати по рекламних акціях, менше працювати й більше відпочивати. Ми повинні розуміти, чому люди, які тікають від мобілізації, так себе поводять. Ці люди не довіряють владі, не довіряють нікому. А щоб одягнути військову форму, потрібно довіряти тим, хто тобою керуватиме. Якщо є базова тотальна недовіра до тих, хто «зверху», то людина не має певності, що про неї дбатимуть. І я думаю, що це результат не тільки сьогодення, але й багаторічної нашої історії», — вважає Роман Кечур.

Повністю розмову слухайте та дивіться у відео

«Кава з Трощинською» — проєкт Українського кризового медіацентру. Ведуча — Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо, яке є медіапартнером проєкту.