Таких знакоподібних символів, як у нашому, немає у жодному іншому гербі європейської країни — доктор історичних наук

19 лютого ми відзначаємо День Державного герба України, що був ухвалений у 1992 році. Чому ним був обраний саме тризуб, і чому в Україні досі немає офіційно затвердженого великого герба?

Про це в етері Громадського радіо розповів Олег Однороженко, доктор історичних наук, заступник командира першого самохідного артилерійського дивізіону 67 ОМБр ЗСУ.

Прийнятий у 1992 році герб є малим, в той же час великий так і не був офіційно прийнятий.

«Це було, певною мірою, компромісним рішенням, і проблема навіть не в тому, що комуністи в парламенті заважали, а в тому, що вони хотіли у великий герб напхати багато своєї більшовицької символіки. Зрозуміло, що інші не могли тоді на це погодитися. Тому було прийняте рішення ухвалити малий герб без якихось надлишків, а великий герб мав бути прийнятий далі, й це зафіксовано в нашій Конституції. Там прописано, що великий герб має складатися з малого державного герба і з козака війська запорізького як одного з елементів. Тому великий герб все ж має бути створений, або має бути змінена стаття Конституції», — пояснює Однороженко.

Попри численні конкурси протягом років незалежності, великий герб так і не було затверджено. Щоразу думки розходилися, й процес не вдавалося довести до кінця.

«Як завжди, зіштовхнулися різні бачення та амбіції. Конкурс був не один, він проводився у дев’яностих, нульових роках, незадовго до повномасштабної війни. Останній завершився найбільшим скандалом. У Верховну Раду до 30-річчя незалежності був внесений законопроєкт для затвердження великого герба, що переміг на одному з попередніх конкурсів. Законопроєкт було ухвалено в першому читанні, тому цей герб має напівофіційний статус. Він мистецьки більш-менш вдалий, але там є проблеми з його геральдичним виконанням. Було дуже багато різних думок і позицій. Як на мене, це питання має вирішуватися так, як в інших країнах. Не має бути конкурсів, де беруть участь різні аматори, амбітні політики, типу Дубілета, і тому подібні. З фахівців, тобто людей, які професійно займаються геральдикою, має бути сформована комісія, і вони мають дійти певного компромісу, створити проєкт і подати його на голосування в парламент», — вважає доктор історичних наук.

В той же час, відсутність великого герба не є проблемою чи унікальним явищем.

«У багатьох країнах немає затверджених гербів. Чи, принаймні, їх довго не існувало. Наприклад, Литва має великий герб, але він наполовину затверджений і використовується тільки парламентом, а не як державна символіка. У нас перебільшують значення великого герба. Людей вводить в оману термінологія, тому що коли ми говоримо «малий герб» і «великий герб», то ми ніби передбачаємо, що перший є чимось неповноцінним, на відміну від другого. Насправді, ситуація виглядає якраз навпаки. Відповідно до геральдичної термінології, це називається «неповний герб» або просто «герб» і «повний герб», тобто той, що має позащитові елементи. Бо основа герба — це щит зі знаком, це його найбільш поширена форма. А повний чи великий герб — це його другорядна форма. І використовується він дуже обмежено. Тому тут якоїсь неповноцінності немає, адже наш малий герб чітко відповідає всім вимогам геральдики і традицій, і нам його цілком достатньо», — говорить Однороженко.

Тризуб відповідає давній геральдичній традиції України та вирізняється з-поміж інших європейських гербів.

«Якщо подивитися на решту європейських і світових гербів, то побачимо, що український є справді дуже оригінальним. Таких знакоподібних символів немає в жодному іншому гербі європейської країни. Наша геральдика наповнена такими знаками. Я думаю, всі бачили, як виглядає герб Івана Мазепи, чи Богдана Хмельницького, чи Івана Виговського, це теж певні знаки. І тризуб — один із цих знаків, що панують в українській традиції вже тисячу років. Але раніше ним користувався тільки один князь — Володимир Великий. Не даремно ми пов’язуємо розквіт нашої держави з цим правителем, і його знак уособлює цю ідею державності. Коли в 1917-1918 роках постало питання про створення державного герба Української Народної Республіки, то був обраний саме тризуб. Він був втілений у проєкті Василя Кричевського та затверджений як державний герб УНР. І у 1992 році ми спиралися на традицію Української Народної Республіки», — розповідає доктор історичних наук.