Чому люди йдуть на небезпеку задля фото в соцмережах — психологиня назвала три причини

У соцмережах часто поширюються небезпечні тренди. Наприклад, зробити фото або відео в небезпечному місці. Люди роблять завдання, які загрожують їхньому здоров’ю та життю, щоб отримати вподобайки та коментарі, та отримати «швидку винагороду» у вигляді великих викидів дофаміну — гормону щастя.

Про  те, чому люди наважуються на небезпеку заради лайків, в етері Громадського радіо розповіла психологиня платформи «Її підтримка» Дар’я Балакіна.

За її словами, люди піддаються на небезпечні тренди з трьох причин.

1. Потреба належати до спільноти. Це наша еволюційна соціальність. «Роблять усі, я теж робитиму». Особливо до цього схильні підлітки.Бо інакше, якщо цього не робити, то можна бути відкинутим суспільством. Це наші глибинні переконання. Ми йдемо за ними навіть усупереч інстинкту самозбереження, каже психологиня.
2.  Швидка винагорода, так званий швидкий дофамін. Це лайки, перегляди, коментарі, певне визнання. Бо тренди — це завжди вау-ефект. Це просто або відносно просто зробити. Це — вибух емоцій у моменті.
3. Когнітивне викривлення. Це, на думку Дар’ї Балакіної, найголовніша причина. Це ілюзія невразливості: людина думає, що з нею не станеться чогось поганого. Це — ілюзія контролю. Алгоритми при трендах створюють «ефект помилки вцілілого» — також когнітивне викривлення, адже здається, що так роблять усі й ми робимо хибні висновки, що всі змогли. Але так відбувається тому, що алгоритми не показують тих, хто постраждав. Про них менше інформації. Їх просто не видно.

«Це чимось схоже на життя імператорських пінгвінів, які стоять на краю й штовхаються. І коли виштовхнуть одного, якщо він не загинув, то пірнають за ним, думаючи, що там безпечно», — пояснила Дар’я Балакіна.

Вона звернула увагу на те, що люди хочуть визнання.

«Але визнання має бути змістовним. Однак форму зробити легше, ніж зміст. Тому люди обирають тренди. Бо вони заходять по алгоритмах. Людина отримує увагу просто так, найлегшим шляхом. Звісно, що нам простіше піти легшим шляхом, замість того, щоб подивитись на те, як можна зробити щось змістовне, наповнене і з високою ймовірністю пропущене», — констатувала психологиня.