«Амбасадори свободи»: як ініціатива привертає увагу до проблеми цивільних полонених

Проблема повернення цивільних полонених

За словами Тетяни Катриченко, на сьогодні зафіксовано 2614 цивільних українців та українок, які перебувають в російському полоні. Частина з них була затримана ще з 2014 року. При цьому, вказана кількість може бути неточною, оскільки українські організації та медіа мають обмежений доступ до інформації про події на окупованих територіях. Багатьох із цих людей утримують разом з полоненими українськими військовими та без зв’язку з довколишнім світом.

При цьому, пояснює журналістка, міжнародне гуманітарне право, зокрема Женевські конвенції, забороняє затримувати цивільних під час збройного конфлікту, а тому й не передбачає законних механізмів їх повернення. За понад чотири роки повномасштабного вторгнення повноцінного рішення цієї проблеми чи зрушень з боку РФ домогтися не вдалося.

На що спрямована ініціатива «Амбасадори свободи»

Існує дві ключові проблеми у сфері цивільних бранців, вважає Тетяна Катриченко. Перша — відсутність перемовних процесів щодо їх повернення. Друга — відсутність достатнього суспільного запиту на це. Для того, щоб рухатися до вирішення цих питань, МІПЛ з партнерами започаткували ініціативу «Амбасадори свободи». Спершу вона передбачала, що депутати Європарламенту зможуть брати під патронат певних затриманих цивільних та розповідати їхні історії. Це має на меті звертати увагу на злочини росіян та становище українців та українок, які перебувають у неволі, а також формувати запит на вирішення такої ситуації. Далі до ініціативи вирішили залучати й інших лідерів думок.

«Якщо це буде звучати з уст людей, у яких є свої аудиторії, ми зможемо принаймні підвищити обізнаність і спробувати сформувати суспільний інтерес. Зрозуміло, що не завжди й він діє. Наприклад, в Україні є суспільний інтерес щодо звільнення полонених азовців, акції постійні, але їх теж не повертають. Проте питання в тому, що принаймні спільнота, всі, хто долучається до цих акцій, можуть сказати, що вони роблять усе, що можуть. У питанні цивільних так зараз ніхто не може сказати», — говорить голова МІПЛ.

До прикладу, розголос допоміг свого часу повернути з російського полону українського режисера Олега Сенцова. Як зауважує журналістка, важливою тоді була залученість професійної спільноти, тож сьогодні цей інструмент доречно теж активніше використовувати, скажімо, в контексті утримуваних медійників.

Формування переліку полонених цивільних

Портрети утримуваних Росією цивільних, якими супроводжуються розповіді, створює художниця Анна Мовенко. Спершу МІПЛ почала працювати з історіями тих людей, з рідними яких були кращі контакти, або розповіді про яких легше адвокатувати. Наприклад, такими були журналіст Дмитро Хилюк чи колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко, яких вдалося повернути.

«Але, разом із тим, у нас є портрети й інших людей, наприклад з Київщини, Чернігівщини, які були затримані. Тобто у нас немає якогось відбору, єдине, що ми маємо обмежені ресурси, зокрема для співпраці з художницею, і вона не може малювати велику кількість портретів, а ми не можемо залучити інших, оскільки це її впізнаваний стиль.

Зараз до нас звертаються рідні затриманих цивільних, щоб також включити їх у кампанію. Ми посилено намагаємося це робити, вже домовилися сформувати хоча б якусь невелику чергу. Але основне — на цих прикладах абсолютно різних людей з різних регіонів можемо показати загальну широку картину», — зазначає журналістка.

Хто стає амбасадорами ініціативи, та що вони роблять

Тетяна Катриченко зазначає, що процес залучення амбасадорів доволі складний. Раніше під час адвокаційних візитів учасники ініціативи знайомилися з депутатами Європарламенту, й вони зголошувалися брати участь. Велика робота — пояснити їм, чому важливо порушувати цю тему й говорити про неї.

Також ініціатива «Амбасадори свободи» розширює коло людей, які до неї залучені. Розповідати про цивільних бранців можуть дипломати, інші відомі люди, говорить журналістка. Нещодавно у ініціативи з’явився й перший український амбасадор — мер Тростянця.

«Ми розуміємо, що мери великих і невеликих міст мають комунікації зі своїми європейськими або світовими колегами, і це теж шанс знайти ще й міжнародного амбасадора», — зазначає Тетяна Катриченко.

Як вона пояснює, роль амбасадора пов’язана з публічною роботою. Йому надається інформація про певну утримувану цивільну особу, зокрема, що відбувається з нею в несвободі, щоб амбасадор використовував її під час подальших політичних та дипломатичних комунікацій, а також розповідав про людину на своїх сторінках у соцмережах.

Як долучитися до ініціативи

На сторінці «Амбасадорів свободи» запропоновані також можливості для звичайних громадян та громадянок України. Можна звернутися до ініціативи й теж отримати історію утримуваної людини та її портрет для поширення цієї інформації на своїх сторінках у соцмережах.

«Також можна роздрукувати такий портрет і вийти на акцію в Європейському Союзі, коли є акції на підтримку України. У нас із цих портретів є ціла виставка, ми її діджиталізуємо, тобто можна буде її й так використовувати — для адвокаційних ініціатив у будь-якому куточку світу», — говорить голова МІПЛ.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі