Шибене на Київщині: як росіяни незаконно утримували цивільних у 2022-му

Як Шибене стало хабом російських військ

Медійна ініціатива за права людини з’ясувала, що росіяни масово утримували цивільне населення в Гостомелі та Димері. Тим не менш, у ході розмов з потерпілими стало відомо про ще один важливий осередок на Київщині — село Шибене. Як зазначає Лідія Тараш, під час бойових дій в області медіа писали, що через цей населений пункт рухалися російські колони, а після деокупації повідомлялося про вбивства цивільних у селі.

Спершу МІПЛ дізналася про історію людини, яку росіяни утримували в лісовому масиві між Шибеним та сусіднім селом Красний Ріг. Після цього документаторам вдалося встановити, що й у самому Шибеному окупанти влаштували декілька місць утримання цивільних, а також що у місцевій школі базувався командний штаб російських військових.

Як пояснює Лідія Тараш, у Шибеному розташовувалася частина російських сил, що рухалася правобережною Київщиною через Чорнобильську зону.

«Про те, що там розташовувався штаб, нам розповідали місцеві мешканці. Вони сказали, що там жили ці військові, встановили вишки приглушення зв’язку й не дозволяли підходити близько до цього місця, встановили навколо блокпости. За такими ознаками люди вважають, що там був штаб, але хто там перебував, нам достеменно не відомо.

Ми знаємо, що за межами Шибеного, у лісовому масиві між ним і Красним Рогом був польовий табір. Там теж перебував якийсь командний штаб, і нам стало відомо, що це місце зайняв підрозділ «Редут», який називають приватним, хоча насправді це підрозділ, який керується ГРУ», — розповідає керівниця департаменту документування.

Вбивства та затримання цивільних

Як розповідає Лідія Тараш, росіяни зайшли у Шибене ще у лютому 2022-го. Один з місцевих мешканців вискочив на російські колони, після чого його вбили, а також обстріляли село, що призвело до загибелі ще декількох людей. Певна кількість мешканців була вбита пізніше протягом окупації.

«Разом з цим почали ходити по населеному пункту й перевіряти місцевих мешканців. Забирали, в основному, чоловіків, оскільки боялися, що вони будуть чинити якийсь опір російським військовим», — пояснює посадовиця МІПЛ.

За її словами, у відкритих джерелах можна знайти відео колишнього службовця «Редута» Ігоря Салікова, який виїхав з Росії до Нідерландів, де він розповідає про перебування підрозділу в низці населених пунктів на Київщині, зокрема у Шибеному, а також про накази, які вони отримували від командування, та які Саліков порівняв з діями німецьких окупантів під час Другої світової.

Людей забирали до будівель лісництва, школи й медичного пункту в центрі села. Спершу мешканців просто перевіряли: роздягали, шукали татуювання, намагалися виявити ознаки причетності до військових. Також почалися побиття й кількаденні утримання в підвалах без їжі та води, на людей чинили тиск. Окремо МІПЛ дослідила лісовий масив поруч з селом, де викопали ями для утримання українських цивільних, і де був вбитий мешканець Іванкова.

Загалом ініціативі вдалося встановити факти незаконного утримання 43 людей у Шибеному, але реальна кількість таких випадків, ймовірно, більша. Поіменно ж вдалося встановити 12 потерпілих.

Дії російських військ у ворожих медіа

Керівниця департаменту документування розповідає, що на Telegram-каналі так званої «ЛНР» публікувалося кілька відеоматеріалів про перебування російських військ у Шибеному та Іванкові. Там розповідалося, що окупанти нібито роздають місцевим мешканцям гуманітарну та медичну допомогу. Разом із цим, публікувалася й інформація про затримання людей.

«Одного з таких потерпілих ми знайшли, поспілкувалися. Завдяки цим відео ми знайшли безпосередньо точку, де його тримали, допитували та знімали.

У нашому дослідженні фігурують два відомих (російських) воєнкори: Ірина Куксенкова та Олександр Коц. Завдяки хизуванню останнього у своїх Telegram-каналах ми знайшли потерпілого. В одному з постів Коц написав, що «п’є чай з трофейної чашки». Ми збільшили цю фотографію, й на чашці чітко було видно принт з іменем та прізвищем людини, ми почали шукати її та встановили, що ця людина дійсно утримувалася в полоні, але пізніше», — зазначає Лідія Тараш.

За її словами, після деокупації цей чоловік долучився до лав ЗСУ й загинув у боях під Покровськом. Документатори поспілкувалися з дружиною загиблого, яка теж була у полоні, й дізналися, що раніше чоловік служив у військкоматі. Коли росіяни зайшли у Шибене, вони, ймовірно, пограбували військкомат, зокрема Коц заволодів згаданою чашкою, а вже потім затримали співробітника установи.

Системні злочини та депортація

Лідія Тараш зазначає, що дослідження демонструє, як Росія системно застосовує тортури, тиск та сексуалізоване насильство стосовно утримуваних цивільних. Спершу було відомо про те, що людей затримують у Гостомелі й Димері, вбивають або спрямовують далі у місця несвободи на території Білорусі чи РФ. Натомість у контексті подій у Шибеному спочатку вдалося дізнатися лише про один епізод утримання «на ямі». Надалі з’ясувалося, що й тут ідеться про системну роботу, побудовану на вказівках політичного керівництва РФ, що поступово «спускаються» до нижчих ланок окупаційної армії.

За словами посадовиці МІПЛ, затриманих, які перебували у Шибеному, не етапували з території України. Коли навесні 2022 року росіяни відступали з Київщини, вони зв’язали своїх бранців, вивезли до Чорнобиля, викинули там і сказали бігти.

«Під час роботи з цією локацією ми встановили деякі мінуси роботи правоохоронців. Наприклад, людину, яку тримали кілька днів, знущалися над нею, не визнали потерпілою у справі. Чому так відбулося — не зрозуміло. Коли російські військові захопили людину, викрали у неї деякі цінності, машину, людина була потерпілою у справі, але за фактом викрадення речей, але не за фактом того, що її тримали й знущалися з неї. Ми допомогли це вирішити», — говорить Лідія Тараш.

За її словами, проблеми виникають також, коли різні групи слідчих займаються Шибеним, Іванковом та іншими населеними пунктами, хоча йдеться про один комплексний злочин. Тож відбувається фрагментація розслідування.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі