У законопроєкті про соцзахист військових немає механізму впровадження нових норм — адвокатка

У законопроєкті про забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист є чимало корисних та прогресивних норм, але немає механізму впровадження їх у життя.

Про це в етері Громадського радіо сказала адвокатка Катерина Аніщенко.

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про забезпечення соціальних прав військовослужбовців. Документ встановлює чіткі рамки виплат у разі загибелі військовослужбовця, строки лікування. Крім того, зняті норми про обмеження права військових на свободу слова та публікацію інформації в «мережі».

За словами співрозмовниці Громадського радіо, з першого погляду закон «виглядає дуже круто», але «набуття чинності тих правок, які стосуються безпосередньо військових, ще доведеться почекати».

«Законопроєкт передбачає начебто надання військовим всіх соціальних пільг, мають виплачуватися кошти, повинна бути відпустка тощо. Але давайте не забувати, що на території України діє воєнний стан, і буде всі ці питання вирішувати саме командир частини, до якої відноситься військовослужбовець.

На мою суб’єктивну думку, очевидні плюси від цього поки що законопроєкту мають поліцейські — по суті, їх прирівняли до військовослужбовців Збройних сил України, тому у разі загибелі їхні сім’ї можуть також отримати грошову допомогу, чого раніше не було, хоча вони продовжували нести службу. Також плюсами цього документа є те, що передбачена відпустка. Але, знову ж таки, все буде залежати від командира», — пояснила Катерина Аніщенко.

Ще один позитивним аспектом законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», на думку адвокатки, є прирівняння жінок військовослужбовець до чоловіків. Вважається, що всі питання щодо дискримінації та гендерної нерівності у лавах ЗСУ цей закон має вирішити.

«З цього приводу навіть передбачена відповідальність… Але найголовнішим є те, що все це буде вирішувати командир, у частині якого такі дії можуть відбуватися», — наголосила співрозмовниця.

Читайте також: Як працюють евакуаційні медичні вагони для поранених військових

Питання відпустки військовослужбовця за доглядом за дитиною, яка захворіла, теж мусить вирішувати командир.

«Механізм не прописаний… Якщо говорити загальними нормами права, то на командира покладається обов’язок надати вмотивовану відмову. Але є норми, які діють під час воєнного стану — всі питання регулює командир. Давайте будемо говорити чесно: командир видає наказ про відмову, у цьому наказі немає жодного обґрунтування. Такі накази я бачила…

Що залишається військовому? Звертатися до суду та оскаржувати такі дії командира. Добре, але це все час, суд не ухвалить рішення протягом 14 днів», — зазначила адвокатка.

На її думку, фактично продовжується «замкнене коло»: нібито зміни у проєкті закону надають більше прав, але, «по суті, нічим не передбачений механізм їхнього впровадження у життя».

Читайте також: Полон. «Дізналися про вирок з інтернету». Історія Олександри і Світлани

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі