Досягти вуглецево нейтральної економіки і вистояти у війні: досвід Німеччини й України
Генератор тепла, холоду і струму, EUREF-Campus Berlin/Фото: Олег Климчук/Громадське радіоБерлін не такий заможний, як Гамбург чи Мюнхен. Тут немає великої промисловості, а головний дохід у скарбницю міста — понад 80% — приносять туризм і торгівля. А ще німецька столиця пишається своїми технічними стартапами й технологічними новинками. За порадою Сенату Берліна нас, журналістів, які цікавляться питаннями енергоефективності й зеленою енергетикою, запросили у квартал, де інженери, домагаючись максимальної незалежності від зовнішніх джерел електрики і тепла, втілили мрію багатьох українців — комплексну генерацію струму і обігріву для окремих житлових кварталів.


«Заощаджуємо до 50% енергії…»
Офісно-житловий комплекс Euref Campus Berlin у районі Шьонеберг – енергетично абсолютно автономний. Раніше тут була станція зберігання і розподілу природного газу. З часом станція втратила функціональність і підлягала зносу. Проте новий її власник, компанія GAS AG, спільно з берлінськими архітекторами й інженерами розгледіли в ній пам’ятку промислової архітектури. Вони не лише зберегли станцію, а й подарували нове життя — створили офіси.
Ці офіси і навколишні житлові будинки мають власний пункт забезпечення струмом, теплом, а влітку й системою охолодження приміщень — приклад втілення планів Берліна і Німеччини загалом у повному переході до 2045 року на відновні джерела енергії й досягнення нульового викиду СО2. У даному комплексі цей план виконаний дочасно. Розповідає Карола Слодови, експертка і гід комплексу Euref Сampus.

Карола Слодови (Carola Slodowy), гід, розповідає:
«Зазвичай, гаряча вода подається у будинки, де її або використовують, або ні. Якщо вона не споживається, тоді затрачене на підігрів води пальне спалюється намарно. У нас такого нема. У цій системі невикористана гаряча вода повертається. Автоматика вираховує, що гарячу воду не споживають, і її підігрів зупиняється. Якщо знати, скільки споживається гарячої води, тепла, ми можемо заощадити дуже багато енергії. Для цього по всіх будівлях, і в першу чергу в офісах, встановлені системи штучного інтелекту, які здатні самонавчатися. І кожна будівля тут обладнана системою нагляду за процесами. У період відпусток комплекс завантажений наполовину. Так ми заощаджуємо до 50 відсотків виробництва і споживання енергії у порівнянні з сусідніми будівлями».
EUREF розшифровується як «європейський енергетичний форум». У назві закладена ідея звести під один дах науку, бізнес і політику зеленої енергетики, щоб спільно рухатися за програмою переходу на відновні джерела енергії та заощадливі технології. Майже сім тисяч людей працюють і живуть у «ЕUREF кампус Берлін». Тут 150 офісів компаній, чимало стартапів. Сам цех з його системами генерації тепла і електрики фотографувати заборонено. Технічні рішення захищені патентним правом і належать до ноу-хау компанії, власниці EUREF.
І гріє, і холодить
«Шум, який ви чуєте, йде від охолоджувальних пристроїв. Тут дві цистерни, кожна по 22 тисячі кубічних метрів води. Ця вода може нагріватися, або охолоджуватися. У першій кімнаті, звідки ми прийшли, шуму не було, бо там вода нагрівалася. Тут є і датчики контролю температури води, стрілки нерухомі, бо вода не нагрівається. Ми назвали цю систему нагрівально-охолоджувальною. Другої такої в Німеччині поки що нема», — каже Карола Слодови.
Останніми десятиліттями Німеччина потерпає від високих літніх температур. Тож інженери комплексу EUREF подбали, щоб влітку, коли зовнішня температура сягає вище +30 градусів за Цельсієм, холодна вода остуджувала кімнати комплексу. Компанія «Шнайдер Електрик» (Schneider Electric) застосувала тут свою технологію, яку назвали «активація бетонного сердечника».
«У будівлях комплексу між поверхами у бетонних перекриттях прокладені водопровідні труби. Улітку під час спеки ними тече холодна вода, а взимку – гаряча вода. Бетонні перекриття розроблені спеціально для кращого теплообміну. І тут цілорічно середня температура +21 градус. Наша установка для потреб комплексу виробляє 400 кіловат струму і ще 430 кіловат теплової енергії. У 2014 році EUREF-Campus Berlin отримав сертифікат, що комплекс не має викидів вуглекислого газу, чим набагато випередив план Німеччини, який передбачає це до 2045 року», — додає гід.
Хочеш зробити добре — зроби сам…
Як пояснила Карола, генератор тепла і струму, коґенераційний блок, працює на біогазі. За 70 кілометрів від Берліна лежать великі фермерські господарства, які виробляють біометанол. Цей газ іде до споживача одним з трубопроводів від діючого нафтопереробного заводу. Тож власник комплексу не вкладався у нову інфраструктуру доставки. Надлишки виробленої електроенергії EUREF-Campus нагромаджує в об’ємному акумуляторному блоці. Цікаво, що для цього використовуються вживані акумулятори від електромобілів, які ще не до кінця випрацювали свій ресурс.
Керує всіма процесами комплексу власний центр обробки даних. За словами гіда, GAS AG марно шукала на ринку когось, хто б запрограмував всі дані у систему керування, що підтримується штучним інтелектом. Але оскільки це була абсолютно нова ідея, а досі ще ніхто не створював «розумної» системи, яка б і гріла, й охолоджувала помешкання, інженери-програмісти не розуміли, чого від них хочуть. То ж GAS AG своїми силами створила цю програму, яка є тепер її власністю.
Закони ФРН дозволяють громадам володіти вітровими парками і сонячними станціями
У Федеративній Республіці Німеччина десятки громадських організацій та інститутів працюють над вивченням потреб громад у струмі, тепловій енергії. Вони також допомагають спільнотам ставати незалежними від великих ТЕЦ і провайдерів електрики, тобто самостійно виробляти цю енергію для себе і для ринку. Берлінський Інститут ІКЕМ — саме один з таких ГО.
Розповідає Аніка Ніколас Пондер (Anika Nicolas Ponder), голова відділу вивчення клімату й інновацій Інституту ІКЕМ, Берлін:
«Ми вивчаємо, як досягти децентралізації у виробництві та розподілі енергії. Щоб не лише підприємства, промислові компанії мали доступ до цього ринку, а й енергетичні кооперативи. Наш відділ, власне, й слідкує за цим — щоб громадяни країни самі управляли процесами переходу на нові джерела енергії в Німеччині.
Можливо, ви цього не знали, але рух за перехід до відновних джерел енергії зародився як громадянський проєкт, що виріс з антиядерного руху 70-80-их років минулого століття. Чимало вітрових парків і ділянок із сонячними панелями стали власністю громад. Сьогодні майже 40 відсотків джерел відновної енергії – вітряки чи сонячні батареї — належать так званим енергетичним об’єднанням, наприклад, фермерам чи іншим об’єднанням громадян».

Кліматична нейтральність до 2045 р.
Колега Аніки Яна Ешвейлер (Jana Eschweiler), яка в інституті ІКЕМ очолює відділ вивчення енергетичного законодавства, пояснює законодавчу базу країни у сфері зеленої енергетики і будівництва. Як каже Яна, Німеччина не має якогось єдиного законодавства чи єдиної нормативної бази у питанні теплопостачання будівель. Це радше набір документів щодо теплової енергії. Натомість тут діє два основних закони: «Закон про планування постачання теплової енергії» і «Закон про модернізацію будівель», який був видозмінений у липні цього року:
«Закон про планування постачання теплової енергії» зобов’язує муніципалітети розробити план опалення своїх територій. Спершу вони повинні провести аналіз поточного стану з опаленням. Фактично муніципалітети мають пройтися кожною вулицею, будинок за будинком і встановити, яка там система обігріву. Громади з населенням понад 100 тисяч жителів мали зробити це вже до кінця червня цього року. Міста, де менше ста тисяч жителів, повинні провести такі роботи до червня 2028 року. Містечка і селища, де біля 10 тисяч населення, користуються спрощеною процедурою.
Так громади отримають надійну інформацію, що потрібно зробити, аби вся країна до 2045 року стала кліматично нейтральною. Мій підрозділ в нашому інституті відслідковує саме ці процеси. А «Закон про модернізацію будівель» зобов’язує власників житла до 2045 року повністю перейти на споживання тепла з відновних джерел енергії. У перехідний період компанії-постачальниці тепла ще можуть виробляти енергію з природного газу чи інших видів викопного палива, але до 2045 року все має бути кліматично нейтральним. Важливо розуміти, що таке відновні джерела енергії за законом. Це біогаз, водень, геотермальна енергія, сонячні панелі нагріву води, теплові помпи, які приводяться в дію струмом, який, знову ж таки, має бути з відновних джерел.
Парламент підтримав закон про запровадження нової системи під назвою «біо-сходинки». Сьогодні громадяни і теплогенеруючі компанії можуть використовувати і теплові насоси, і мережі централізованого опалення. Також можна встановлювати нові газові чи мазутні системи опалення, і поки що до них не висувають вимог щодо обов’язкового використання палива з відновлюваних джерел енергії. А далі план такий: до 2029 року 10 відсотків пального в системах опалення має замістити водень або біогаз, до 2030 року чисте пальне має становити 15%, до 2035-го — 30%, до 2040-го — 60%, а до 2045-го — 100%. Тоді ми станемо країною без викидів двоокису вуглецю».
На думку Аніки Ніколас Пондер не останню роль у внесенні змін до «Закону про модернізацію будівель» відіграли лобісти зацікавлених бізнесів. Адже компанії, які виробляють водень чи біогаз, матимуть очевидні переваги на ринку.
«Але побачимо, віримо, що це сприятиме покращенню клімату в нас і у світі загалом», — розмірковує Аніка.
Війна і відокремлена генерація в Україні
Україна теж має програму поступового переходу до кліматичної нейтральності економіки. Минулого літа Кабінет міністрів України затвердив довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку країни до 2050 року. Але нагальні пріоритети українців на п’ятому році широкомасштабної російської агресії дещо інші – бодай якесь тепло і електрика. Після руйнувань електростанцій московським агресором, довгих перебоїв світла й відсутності опалення узимку партнери України передають нашим громадам генератори струму і коґенераційні установки. Ще у 2024 році в Берліні Президент України заявив про побудову в Україні з допомогою партнерів ще того року 1 Гігавату газової маневрової генерації. А за два наступні роки мали додатися ще 4 Гігавати. На жаль, ці плани далекі від виконання.
Позитивні приклади під’єднання газових генераторів різної потужності до лікарень, водоканалів, шкіл є у Черкасах, Полтаві, Житомирі, Кам’янці-Подільському. Прифронтова Запорізька область, за даними ОВА, вже підключила до об’єктів критичної інфраструктури коґенераційні газові установки на понад 100 МегаВат.
У Києві за планом підготовки до зими, зі слів представників КМДА, запрацювали коґенераційні об’єкти загальною потужністю у майже 60 МВт. Проте наприкінці осені 2026 року чимало таких установок, отриманих громадами, стоять без руху і не дають надзвичайно потрібних струму й тепла. Експерт з питань енергетики Юрій Корольчук називає низку причин. Зокрема, банальна нестача фахівців, які вміють грамотно під’єднати і налаштувати цю техніку:
«Але там ще й інша проблема. Потім до вже наявного обладнання потрібне додаткове обладнання, потрібно провести роботи, підключити до газу. Тобто, щоб підключити таку установку, яку ви купили за 500 000 доларів, вам ще десь 500 000 доларів треба заплатити за саме підключення цього об’єкту».
На думку експерта, серйозною причиною, з якої громади чи комунальні підприємства не квапляться з підключенням до газопостачання, стала ціна на газ. Уряд у березні цього року скасував свою постанову за 2022 рік про можливість купувати природний газ для малих генеруючих установок за фіксованою ціною. Для багатьох запуск в роботу таких установок стає нерентабельним.
«Це все бізнес інтереси. «Епіцентр» вже два роки назад почав активно ставити не когенераційні, а просто газо поршневі генератори. Вони їх називають просто станціями. Так ось Герега казав, що якщо ціна на газ 17,000 грн за 1 тисячу кубічних метрів, то нам ще вигідно працювати. Все, що вище, каже, це – невигідно. Можете подивитися, яка зараз ціна на газ на біржі. Уже почали й експорт газу, і ціна погнала вгору – більше 25 тисяч, доходить до 30 тисяч гривень за 1 тисячу кубів. Їм просто невигідно працювати, електроенергія дуже дорога виходить».
Приклад простою двох електрогенераційних газових установок потужністю 1,9 мегават маємо в Обухові на Київщині. Їх передало урядове аґенство США для резервного енергопостачання критично важливих споруд громад під час запланованих чи аварійних вимкнень світла. Місто отримало установки в січні 2025 року. І вже минуло 8 місяців, відколи під тиском петиції обухівчан Обухівська міська рада ухвалила рішення у піврічний термін увести в експлуатацію цю техніку. За місяць зима, але нічого не змінилося…
Богдан Яцун, депутат Обухівської міської ради, військовослужбовець Збройних сил України вже майже два роки намагається зі своїми колегами з міськради виправити ситуацію. Як він розповів Громадському радіо, підключення ґенераційних установок є одним із завдань Плану стійкості Обухівської територіальної громади на 2026 рік. На підключення і введення установок в експлуатацію міськрада цього літа двома траншами виділила майже 8 млн гривень, це майже 180 тисяч доларів. Причинами невиконання рішення міської ради Богдан називає такі:
«З одного боку, можливо, є тиск з боку монополіста, ДТЕК, який не зацікавлений в тому, щоб були якісь конкуренти, окремі гравці, щоб з’являлася якась конкуренція на полі виробництва і постачання електроенергії. З іншого боку, непослідовність центральної влади, яка спершу оголошує курс на енергетичну децентралізацію, говорять про гігавати децентралізованої енергії, а на практиці ускладнює умови для підключення цих установок, оскільки ускладнює купівлю газу».
Зі слів Богдана Яцуна, заступник голови міськради Обухова Володимир Цельора пообіцяв підключити газогенератори до кінця листопада. Цей термін було повідомлено й Міністерству енергетики, яке періодично цікавиться цим питанням.
Плануєш оновити теплопостачання? Використай максимально вже наявні ресурси!
Повертаючись до енергетичних напрацювань Берліна, варто сказати, що більшість берлінських кварталів досі отримують тепло з великих ТЕЦ. Вони працюють на природному газі і вугіллі – викопному паливі, від якого країна має відмовитися за 20 років. Чи відбудеться при цьому ще й перехід на менші й автономні системи опалення і генерації струму, на зразок EUREF Campus?
Таке не виключено, це залежить від можливостей компаній і громад, які будуть задіяні у модернізації систем опалення житлових кварталів, ділиться думками Андреас Кох (Andreas Koch) з Німецької енергетичної агенції DENA. Ця приватна Агенція має понад 700 міжнародних експертів з питань енергетики. Вони надають консультації уряду Німеччини, урядам федеральних земель, муніципалітетам, громадянам, а також будівельним та енергетичним компаніям щодо ощадливих технологій отримання тепла, переходу на зелену енергетику.
DENA розробляє системне планування теплопостачання для житла, реновацію старих будинків, і слідкує як запроваджуються енергоощадні технології при спорудженні нового житла. На думку Андреаса, одна з переваг структурованого планування систем опалення і теплопостачання – це довгострокова стабільність цін на енергію.

Андреас Кох розповідає:
«При плануванні ми в основному враховуємо місцевий потенціал відновних джерел енергії – вітрової, сонячної, геотермальної, а також відпрацьованого тепла. Це гарантує стабільніші ціни, ніж у випадку з викопним паливом, яке Німеччина імпортує. При реновації теплопостачання для, наприклад, частини міста, і переходу на невикопні види палива має бути детальний поетапний план. Діє положення, за яким ви повинні провести попередню оцінку, чи потрібно для цієї території складати повний план опалення? Якщо ситуація не вимагає глибокого вивчення, то можна випустити етап детального планування. Вивчаємо, які енергетичні компанії вже діють у цьому районі, а які зацікавлені прийти. Вивчаємо пропозицію – які місцеві ресурси доступні, чи можна використати відпрацьоване тепло, які відновлювані джерела енергії має регіон. Так у вас складеться картина, що саме можна реалізувати у вашій громаді. І на основі цього пишуться цільові сценарії для фактичного досягнення кліматичної нейтральності до 2045 року».
Знаємо, що буде складно, але все одно спробуємо!

Група Уве Біґальке, колеги Андреаса по агенції, розробила метод модернізації й утеплення будинків за допомогою збірних елементів. В Україні утеплення ззовні виконують майстри на страхувальних мотузках чи підвісних люльках. Цей спосіб забирає багато часу. Інженери групи Уве винайшли індустріальний підхід:
«Це будинки, які оновлюють не традиційним способом, а за допомогою збірних елементів, панелей. Наприклад, за пів дня можна модернізувати цілу лінію квартир у будинку. При підготовці до модернізації будівлі сканують у 3D форматі. Панелі виготовляють за розмірами і просто монтують на фасад будинку. Це можна зробити з дахами, а також з модулями опалення. Під час оновлення на дахах будинків ставлять сонячні панелі, які цілий рік дають достатньо електрики для нагрівання води, опалення квартири без використання струму із зовнішніх мереж. Можливо, узимку треба буде трохи взяти світла з мережі, а решта часу — ні. Ми називаємо такі будинки «кліматично нейтральними». Навіть якщо зникне світло на кілька днів, вони триматимуть тепло. У нас був клієнт, який розповідав, що в лютому ще навіть не вмикав опалення, бо у квартирі було тепло».
Інноваційні підходи породжують чимало викликів перед тими, хто хоче змін, каже Уве. Перший електромобіль у Німеччині був збудований ще 1888 року, але до запуску серійного виробництва минуло аж 150 років. Ціна інновацій завжди висока, процеси часто повільні. Тут головне знайти правильних людей, вважає інженер.
«Ми уважно підходимо до залучення посередників. Це теж доручило нам Міністерство економіки Німеччини. Насамперед, допомагали знайти, а потім підтримували компанії з передовим мисленням. Людей, які не кажуть: «Ой, це занадто складно! Це така морока!» Насамперед ми відшукали інноваційні компанії у будівельній галузі й у сфері житлового будівництва — житлові кооперативи, які сказали: «Знаємо, що буде складно, але все одно спробуємо! Адже ми бачимо у цьому величезні можливості», — ділиться Уве Біґальке.
Берлін-Київ. Підготовлено за сприяння Сенату Берліна і Європейської мережі журналістів n-ost.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



