Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Повертати дітей з РФ або окупації з кожним роком стає дедалі складніше

Повністю розмову з Ангеліною Лінчук слухайте в доданому аудіофайлі

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Повертати дітей з окупації або Росії стає дедалі складніше. Водночас кількість дітей та людей віком до 23 років, які хочуть покинути окуповані території, все ще досить висока. Що переживають діти та молоді люди в окупації та що спонукає їх виїжджати? А також з якими труднощами вони стикаються дорогою додому?

Про це в етері Громадського радіо розповіла менеджерка з повернення Громадської спілки «Українська мережа за права дитини» Ангеліна Лінчук.

Організація, яку вона представляє, повернула з окупації або з території Росії 450 дітей та молодих людей. А загалом за час повномасштабної війни різні організації та ініціативи, які займаються цими питаннями, повернули вже понад 2 тисячі дітей з приблизно щонайменше 20 тисяч, які там перебувають. Частину викрадених дітей у Росії вже всиновили інші родини.

Ангеліна Лінчук розповідає: з кожним роком процес повернення дітей стає дедалі складнішим.

«Ніколи не можна вгадати, що саме на кордонах робитимуть російські силовики. А це завжди може ускладнювати процес. Також комунікація з РФ та окупованими територіями стає складнішою. Складніше шукати бенефіціарів [тих, хто хоче повернутися], налагоджувати з ними зв’язок», — розповіла Ангеліна Лінчук.

За її словами, раніше організація робила ставку на повернення дітей віком до 18 років, які хочуть возз’єднатись зі своїми батьками. Йдеться про возз’єднання сімей, які розділила війна. Водночас зараз збільшилась кількість молодих людей віком до 23 років, які хочуть виїхати з окупації, зокрема — з Донецька та Луганська, які окуповані з весни 2014 року, щоб далі продовжити вільне життя на неокупованій території України.

За словами Ангеліни Лінчук, Росія тисне на дітей та молодих людей, які перебувають в інформаційній ізоляції.

«Йде час, минають роки, а пропаганда працює. Це створює певні труднощі. Також присутня бюрократія», — сказала вона.

Менеджерка з повернення «Української мережі за права дитини» зазначила, що дітям та молодим людям, які бажають повернутися в Україну, краще мати повний пакет російських документів, щоб вони могли безпечно їхати територією Росії та заїхати на кордон з Україною.

Частина дітей, які перебувають в окупації, продовжують навчатись в українських школах онлайн і паралельно відвідують російські школи. На них постійно тиснуть. Доходить до того, що такі діти фактично йдуть у підпілля та нікому не кажуть про свою справжню позицію. Також на дітей можуть тиснути через батьків, наприклад, шляхом їх викрадення.

Ангеліна Лінчук розповідає: трапляються випадки, коли діти хочуть виїжджати окремо від батьків, але таких випадків небагато. Переважно це відбувається тоді, коли в батьків та дітей відрізняються позиції щодо того, що зараз відбувається.

Скільки часу триває повернення дітей

Представниця «Української мережі за права дитини» каже: від подання заявки до процесу виїзду може пройти як два тижні, так і 9 місяців чи рік. Кожен випадок індивідуальний. Подати заявку можна через чат-бот «Української мережі за права дитини» у Telegram (контакти є на сайті спілки), так і зателефонувавши на гарячу лінію. Але загалом інформація передається через «сарафанне радіо», коли люди передають інформацію між собою.

Якщо дитина хоче виїхати з окупації, то спершу вона потрапляє до Росії, потім — до Білорусі, і вже потім в Україну. Деталей про маршрути Ангеліна Лінчук не повідомила, адже це питання безпеки майбутніх виїздів.

Далі відбувається реінтеграція дітей. «Українська мережа за права дитини» не лише повертає їх, але й супроводжує у процесі реінтеграції: допомагає з психологічною підтримкою, з вирішенням освітніх проблем або надає юридичну підтримку.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися