Частина річища, що знаходиться на території НПП “Кам’янська Січ”, вкрита луговими рослинами. Джерело: Сергій Скорик
Уже минуло 10 місяців після того, як окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Що зараз відбувається на території колишнього водосховища?
Про це в ефірі Громадського радіо розповіла Анна Куземко — докторка біологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного та співзасновниця Української природоохоронної групи.
«Мені складно говорити, що відбувається саме зараз, тому що поки не було можливості відвідати місце, але минулого року ми організували експедицію вже за три тижні після підриву дамби, і перше, що ми побачили, це абсолютно неземні ландшафти, фруктові дерева, які з’явилися після того, як 70 років ці місця були затоплені водою, вони були вкриті мушлями. Це були такі величезні території, зайняті мушлями молюсків, які загинули внаслідок того, що вода пішла, це були мертві раки, мертві риби — така була трохи моторошна картина. Але ми побачили вже тоді, за три тижні, що все імлисте дно було всіяне такими сіянцями рослин — тоді у нас ще були сумніви, що це за рослини, були такі припущення, що це, напевно, або верби, або тополі.
Читайте також: Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?
І коли ми відвідали цю територію через три місяці у жовтні минулого року, ми побачили, що майже вся територія вкрита молодим вербовим лісом. Ці верби на той час були близько 2,5 метрів, і це були дуже щільні зарості, і це було дивовижно, тому що за три місяці такий незвичайний зріст. Потім ми пояснили цю ситуацію тим, що якраз коли стався підрив дамби, верба утворила насіння і воно плавало на поверхні води, коли вода пішла, насіння впало на дуже живильний ґрунт і дуже швидко почало рости через таку значну конкуренцію. Ну, і те, що я знаю від колег, які знаходяться у Запоріжжі, Дніпропетровській області, кажуть, що «вода повертається у водосховище», насправді, це не зовсім там, вперше відбувається водопілля за майже 70 років. Дніпро розлився навесні, і принаймні те, що я бачу в медіа, дуже сприятлива картина, і сподіваємося, що і надалі там буде формуватися природна рослинність».
Читайте також: Дві доби рятував поле від затоплення: неймовірна історія фермера з Миколаївщини
Науковиця зазначає, що «здогадувалася», що на місці водосховища не буде пустелі, але були побоювання, що мул буде висихати з усіма небезпечними речовинами, що накопичилися за 70 років, що він буде розвіюватися і будуть пилові бурі:
«Ми не знали, що буде насправді, але вже коли ми були в червні, побачили, що ця імла дуже щільна, і дуже швидко починає заростати рослинністю, тому вже тоді було очевидно, що цей прогноз не справдиться. Іще ми побоювалися, що ця територія стане вогнищем розселення інвазійних видів, тому що Південь України дуже сильно змінений, це поля, дуже мало залишилося природної рослинності, і були побоювання, що ця територія просто буде заростати чужорідними інвазійними видами. На щастя, поки що цього теж не сталося».