Вбиті російськими окупантами українські захисники/Скриншот
З грудня 2023 року російські окупанти стратили щонайменше 15 українських військовослужбовців під час їхньої спроби здатися у полон. Ще шістьох бійців окупанти розстріляли після того, як вони здалися у полон.
Всі ці випадки необхідно розслідувати як воєнні злочини, наголосила Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW).
«Human Rights Watch провело дослідження трьох випадків ймовірної страти без суду та слідства щонайменше 12 українських військових, переглянувши та проаналізувавши відеозаписи з дронів, розміщені в соціальних мережах 2 та 27 грудня, а також 25 лютого 2024 року. У всіх цих випадках українські військовослужбовці демонстрували очевидний намір здатися в полон. Оскільки вони більше не брали участі в бойових діях, тобто вважалися особами, які вибули зі строю (hors de combat), відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та законів війни вони не могли бути об’єктом атаки», — йдеться у повідомленні.
Правозахисники встановили місця, де сталися два з трьох інцидентів, проте через відсутність на відеозаписах точних геоданих не змогли встановити точну геолокацію третього. Human Rights Watch не вдалося з’ясувати, якій зі сторін належав дрон, що знімав відео з місця подій.
Також у HRW перевірили четвертий випадок шляхом аналізу ще одного відео, що з’явилося в соціальних мережах 19 лютого. У ньому двоє російських військових розстрілюють трьох беззбройних українських солдатів, які здалися в полон. Хоча власник сторінки, на якій було викладено відео, вказав місце інциденту, Human Rights Watch не вдалося самостійно його верифікувати.
Розслідування п’ятого інциденту ґрунтувалося на інтерв’ю з українським військовим, відео, що було викладене на одному з Telegram-каналів 16 лютого, а також на матеріалах ЗМІ, зокрема інтерв’ю з членами родини одного із загиблих. За наявною інформацією, у цьому випадку окупанти стратили шістьох військовослужбовців, хоча обставини інциденту були менш очевидними.
Читайте також: Чому незаконно ув’язнені цивільні залишаються без соціального захисту від держави
В одному з п’яти випадків, що стався 25 лютого, верифіковане відео з дрона, що було широко розповсюджене у мережі, зокрема в соцмережі X, демонструє, як щонайменше семеро українських військовослужбовців виходять з бліндажа розташованого серед дерев між двома полями, знімають бронежилети, щонайменше один знімає шолом. Усі вони лягають обличчям униз, а п’ятеро російських солдатів ціляться в них зі своїх кулеметів. Російських військових можна ідентифікувати за добре помітними червоними пов’язками на руках і ногах. Потім троє російських солдатів стріляють ззаду і з обох сторін у напрямку українських військових, які явно здалися у полон.
Шестеро українських військових залишаються лежати обличчям вниз, помітно реагуючи на постріли, в той час, як один намагається повернутися в бліндаж, але не встигає — в нього влучає куля. Інцидент стався поблизу села Іванівське в Донецькій області. Точне місце спочатку підтвердив волонтер GeoConfirmed EjShahid, а згодом і дослідники Human Rights Watch.
У Human Rights Watch зазначили, що «схоже, випадки таких страт не є поодинокими».
Дослідники Human Rights Watch також ідентифікували оприлюднений 5 лютого 2024 року відеозапис з російського дрона, на якому можна побачити окремий момент бою. У цьому випадку дослідникам Human Rights Watch не вдалося встановити, чи здалися українські солдати у полон, але чоловічий голос, який чути на відео та щодо достовірності якого не має очевидних сумнівів, явно віддає накази російським солдатам під час бою в Донецькій області. Голос каже російською: «Полонених не брати, всіх розстріляти». Аудіовізуальний аналіз відеоматеріалів підтверджує висновок про те, що це був російський дрон.
Раніше керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрій Бєлоусов повідомляв, що Офіс генерального прокурора має 27 кримінальних проваджень за фактами страти окупантами українських військовополонених, йдеться про вбивство 54 захисників.
ОГП працює з Міжнародним кримінальним судом, Моніторинговою місією ООН, розвідувальними органами і неурядовими організаціями, які також збирають інформацію.
Читайте також: Розстріл українських військовополонених: Лубінець негайно звернувся до ООН та МКЧХ