Фото: president.gov.ua
Про 5 років президентства Володимира Зеленського говорили в етері Громадського радіо з Антоном Грушецьким, виконавчим директором КМІС.
«Ми, як соціологи КМІС, говоримо про громадську думку, погляди населення, як громадськість сприймає політиків. Ми не можемо говорити про те, які рішення були однозначно правильними чи хибними, але можемо говорити як вони відбилися у сприйнятті населення України».
За словами Антона Грушецького, є два періоди. До 24 лютого 2022 року тенденції були типовими для усіх президентів України. Володимир Зеленський почав із високої довіри, але поступово її втрачав. Перед вторгненням було уже більше тих, хто йому не довіряв.
«Зараз люди переважно його сприймають у контексті періоду після повномасштабного вторгнення. У пам’яті багатьох уже затерлися спогади про нього в періоді до вторгнення. Він все більше сприймається як лідер воєнного часу. На початку це призвело до згуртування та зросту довіри майже до 90%. А зараз ми бачимо тенденцію до поступового зниження. Наразі більшість українців йому довіряють. Також більшість населення проти виборів зараз і вважають його легітимним президентом».
Читайте також: Роспропаганда підготувала фейки про «обвал» українського фронту та «нелегітимність» Зеленського
У період з 2019 року до 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський починав з рекордної довіри у 80-90%. Це були аномально високі для України показники.
«Спочатку українці не сильно розчаровувалися у Зеленському. Були пояснення „молода команда“, «є певні недосвідчені люди» тощо. Але далі були епідемія, певні неефективні рішення, випадки корупції, «Велике будівництво», яке сприймалося двозначно. Люди бачили, що ситуація не змінюється так швидко, як їм би хотілося. Тому довіра поступово втрачалася. На лютий 2022 року Зеленському довіряли менш як 40% українців».
У одному аналізі пишуть, що Зеленський у своєму іміджі намагається бути тим, ким його хоче бачити суспільство. Чи це так? Пояснює Антон Грушецький.
«Це, до речі, і сильна сторона президента — навички у комунікації. Але бачимо, що є збої у розумінні громадських настроїв. Це призводить до того, що деякі рішення виглядають незрозумілими для населення і відповідно конвертуються у негативні наслідки.
Питання комунікації — одне із найважливіших. Є певні відчуття, що у цій комунікації не до кінця є розуміння населення. На це є і об’єктивні причини, насправді. Маємо розуміти, що посада президента зараз, у воєнний час, це надзвичайно навантажена та виснажлива робота. Але вочевидь команді не вистачає певних фахівців, які б допомогли краще вибудувати комунікацію. Бо зниження довіри значною мірою є наслідком нерозуміння населенням що відбувається».
На початку повномасштабного вторгнення на питання «чи варто критикувати можливо неправильні кроки влади» 70% відповідали, що важливо зберігати єдність. А критика влади — не на часі. Станом на 2024 рік навпаки — 70% стверджують, що владу критикувати треба, бо це шлях до розв’язання нинішніх проблем.
Читайте також: «Жодна країна, крім РФ, не ставить під сумнів легітимність української влади» — Айвазовська
У січні 2024 року президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Channel 4 News заявив, що Україні необхідно «думати», як провести президентські вибори, хоча закон забороняє це під час воєнного стану.
Зеленський додав, що навіть якби проведення виборів було дозволеним, то незрозуміло, що «робити з тимчасово окупованими територіями і як провести вибори легітимними, щоб їх визнав світ». За його словами, наразі понад шість мільйонів громадян України перебувають за кордоном, і їм потрібно створити інфраструктуру для голосування.
Нагадаємо, ще у листопаді 2023 року президент казав, що нині не час готуватися до виборів, слід сконцентруватися на боротьбі проти окупантів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі