«Це спроби встановити цензуру» — Лигачова про ситуацію навколо «Укрінформу»

В української влади була спроба втрутитися в редакційну політику «Укрінформу», встановити цензуру. Це призвело до появи з боку агенції інформації, компліментарної щодо влади. Втім, спроба нав’язати так звані «темники» спричинила супротив всередині медіа.

Про це в етері Громадського радіо повідомила шеф-редакторка «Детектор медіа», медіаоглядачка Наталія Лигачова. 

Так, за її словами, втручання влади сильно вплинуло на редакційну політику «Укрінформу». Це видно по відсутності агенції у «Білому списку» найякісніших українських онлайн-медіа від Інституту масової інформації (ІМІ). Але намагання впровадити документи з «бажаними» й «небажаними» спікерами й рекомендованими темами для висвітлення натрапили на супротив працівників медіа. 

«Навіть Мацука пропонував потім уже колективу брати коментарі в тих небажаних гостей, людей, які в темниках були зазначені як небажані для коментарів в “Укрінформі”», — каже Наталія Лигачова.

За словами медіаоглядачки, сам ексочільник агенції, Олексій Мацука, не повністю дотримувався вектора, який йому давали з Офісу президента.

«Він коливався, я так розумію, між тими завданнями, які йому ставив Офіс президента, і своїми знаннями, відчуттям стандартів журналістики, того, що він в громадському секторі був багато років», — підкреслює шеф-редакторка «Детектор медіа».

Читайте також: «Розслідування буде достатньо складним» — Юрчишин про ситуацію навколо «Укрінформу»

Наталія Лигачова розповідає також про те, що інформація із розслідування «Української правди», в тому числі про «темники», була в неї та представників ІМІ та Суспільного ще в листопаді-грудні минулого року. Втім, джерела, які цю інформацію надавали, не бажали публічності. 

«Тобто, перші кроки, які вони зробили, це прийшли до “Детектора медіа”, до Інституту масової інформації (це дійсно відбулося ще в листопаді-грудні минулого року), але з єдиним проханням — допомогти донести цю інформацію до наших західних партнерів, до західних посольств, щоб ті могли повпливати на ситуацію, на Офіс президента», — каже медіаоглядачка.

Так, про ситуацію в «Укрінформі» розповіли послам країн G7 ще в січні цього року. Але джерела ІМІ та «Детектор медіа» все одно не хотіли публічності, щоб російська пропаганда не використала ситуацію з «Укрінформом» проти України.

Але, як зазначає Наталія Лигачова, можливо, інші люди — не ті, що контактували з нею — зв’язалися з «Українською правдою» та вирішили зробити інформацію про «Укрінформом» публічно. До слова, співавторкою матеріалу на «УП» є колишньою працівницею держагенції. 

Читайте також: Медіарух стверджує, що тиск на журналістів переходить у стан системного — нардеп

Більше про ситуацію навколо «Укрінформу»

29 травня «Українська правда» опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що призначення на посаду гендиректора «Укрінформу» на початку листопада 2023 року Олексія Мацуки спричинило кризу в роботі державної інформагенції.

У розслідуванні, зокрема, йдеться про те, що після звільнення попереднього керівника агенції Олександра Харченка в «Укрінформ» прийшли люди, пов’язані та контрольовані Офісом президента. Це, зокрема, сам Олексій Мацука,  його заступник Єгор Сігарьов, а також лояльні до ОП спікери, наприклад, Сергій Лещенко.

З приходом Мацуки на посаду гендиректора в «Укрінформі» запровадили так звані темники. Як стверджують джерела «УП», в регіональні корпункти агенції розіслали списки з бажаними та небажаними спікерами.

Після приходу нових керівників, під тиском або за власним рішенням, з агенції пішло 45 людей, 30 з них — за останні три місяці.

Нагадаємо, Олексій Мацука, який очолив «Укрінформ» у листопаді минулого року, пішов з посади 24 травня. Це відбулося після указу президента про те, що під час воєнного стану керівником агенції має бути військовий. Тоді ж стало відомо, що державну агенцію очолить колишній речник Східного угруповання військ Збройних сил України полковник Сергій Череватий.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі