facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ментально ми рухаємося якомога далі від ворога»: як суспільство реагує на фільм про ЛГБТ від Суспільного

Інтерв'ю

Про що розповідає фільм «Ілюзія рівності»? Як стрічка може сприяти дотриманню прав людини? Говоримо про це з керівницею Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасією Гудимою.

«Ментально ми рухаємося якомога далі від ворога»: як суспільство реагує на фільм про ЛГБТ від Суспільного
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

16 листопада в Україні вийшов фільм «Ілюзія рівності» від Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного. У стрічці ЛГБТК(ІА+)-пари та їхні партнери розповідають свої життєві історії: про роботу та службу в ЗСУ, кохання і втрати, страхи й нерозуміння.

Говоримо про фільм з керівницею Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасією Гудимою.

Про фільм «Ілюзія рівності» та його сприйняття в суспільстві

Анастасія Гудима: Поки ми рухаємося до перемоги, поки наші воїни захищають нас на лінії фронту, ми маємо рухатися до перемоги й у нашому суспільстві. Звісно, ми розуміємо, що не все гаразд у нас у різних сферах. Але я не погоджуюся з тим, що цей фільм може грати на руку ворога, адже той може використовувати будь-яку нашу тезу у своїх цілях. 

Фільм дуже простий, лінійний і легкий для сприйняття порушення прав людини. Легкий у сенсі того, що там немає нав’язливої думки про квір-спільноту, ЛГБТ-спільноту, порушення їхніх прав. Хоча йдеться саме про це, оскільки герої є представниками ЛГБТ-спільноти. У фільмі також йдеться про порушення прав людини через історії героїв.

Ми читаємо коментарі під нашими відео, і нам здається, що більшість людей зрозуміла, наскільки порушують права людини. Ми все-таки за цивілізований вибір, і мова про те, що ментально ми рухаємося якомога далі від нашого ворога.

  • Дійсно хейтерських коментарів не було. Тому ми робимо висновки, що ми правильно обрали героїв. Нашим режисерам і операторам вдалося їх вибудувати так, що люди сприйняли це більше як історію людини, зрозуміли проблематику конкретної особистості, а не загалом спільноти ЛГБТ.

Читайте також: Командир сказав партнеру, щоб він їв з окремої тарілки й ні до кого не торкався — ЛГБТ-військовослужбовець


Чому фільм про порушення прав, а не дотримання

Андрій Куликов: Я так розумію, що ідеологема фільму — це порушення прав. А чому не зробити фільм про дотримання прав? Тобто про те, як їх дотримуватися.

Анастасія Гудима: Хороша ідея. У фільмі наші герої озвучують проблему, із якою зіштовхуються. У ньому немає рішень, абсолютно. Хоча я дуже вдячна експертці, яка долучилася до нашої стрічки. Це Тетяна Касьян, яка є громадською активісткою і керівницею організації «Точка опори». Ми долучили її, щоб вона пояснила деяку термінологію. Тому що коли наші герої говорять слова «квір», «ЛГБТ», «трансгендер», то досі не для всіх це зрозуміло. Також Тетяна пояснює важливість закону про цивільні партнерства, чому він важливий не лише для одностатевих пар; пояснює, чим партнерства відрізняються від шлюбу. Долучення експертки допомогло нам не розв’язати проблему, а вкласти якусь освітню нотку. Нотка, звичайно, дуже маленька, але, зрештою, усе впирається в нашу освіту.

  • Це фільм про озвучення проблематики, але озвучення до такої міри, щоб людина замислилась. Можливо, це спонукатиме людину вивчити тему досконаліше. А коли людина знає тему краще, то вона може змінити свою думку.


Читайте також: ЛГБТ-люди з інвалідністю зіштовхуються з подвійною дискримінацією — аналітикиня «Fight For Right»


Історія одного з героїв фільму

Анастасія Гудима: У фільмі мене найбільше зачепила історія Дмитра, до якого не приїхала його родина, коли він отримав поранення і потрапив в лікарню. Він дзвонив і писав своїй мамі, просив, щоб мама приїхала. А та казала, що нема квитків. Дмитро дивився на сайті, і там вони були. Він казав це мамі, пропонував придбати їй квиток, але вона таки не приїхали до нього.

Він це розповідав, і мені було дуже важко слухати. Тому що я уявляю, як до інших людей в палаті приходили рідні, а до нього не приїхали найрідніші люди, мама, яка досі не прийняла його таким. Для мене це була дуже важка історія.


Раніше в етері Громадського радіо військовослужбовець Боря розповідав про те, що у нас величезна кількість ЛГБТ-військових, які воюють в Україні. У нас є організація ЛГБТ-військових, яка досить ефективна зараз і об’єднує кілька сотень відкритих ЛГБТ-військовослужбовців. А їх в десятки раз більше.

Ми писали про те, що для ЛГБТ-військовослужбовців та їхніх близьких не має підтримки з точки зору держави. Люди проживають разом, вони по факту є сім’ями, а держава в правовому полі просто ігнорує цей факт і ніяк його не визнає. У випадку його смерті майно отримує сім’я, яка не комунікувала, а його партнер не отримує нічого. 

У червні 2022 року на сайті офіційного інтернет-представництва президента України з’явилася петиція про легалізацію одностатевих шлюбів. Її вміст складався з трьох речень: «У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це. Їм необхідні такі ж права, що й у традиційних пар». У середині липня вона набрала необхідні 25 тисяч голосів, а 2 серпня Володимир Зеленський відповів на неї.

У відповіді йшлося, що в умовах воєнного або надзвичайного стану Конституція України не може бути змінена (згідно зі статтею 157 Конституції України), адже в конституції вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.

7 березня народна депутатка Інна Совсун подала на реєстрацію до Верховної Ради законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства. За його ухвалення, укладати реєстроване партнерство зможуть як одностатеві, так і різностатеві пари. Цей законопроєкт розв’язуватиме питання, які стосуються ухвалення рішень за партнера у випадку, якщо є медична потреба чи якщо один з партнерів загинув. Щодо питання спільної власності, то законопроєктом передбачається, що партнери мають зафіксувати, яким буде режим використання майна.

За словами Інни Совсун, процедура реєстрації партнерства буде дуже схожою на реєстрацію шлюбу. Єдине, що буде дещо швидшою процедура від моменту подання: 10 днів. Також передбачили подання заявок через «Дію». Прописані альтернативні процедури для людей, які не можуть піти в органи реєстрації: військовослужбовці, люди, які перебувають у лікарні.

Пізніше у жовтні Інна Совсун розповіла ГР, що Міністерства оборони та юстиції змінили свою думку щодо законопроєкту про реєстрацію цивільних партнерств. Раніше їхні негативні висновки зупинили просування законопроєкту, проте нові зміни відкривають для нього кращі можливості.

Європейський суд з прав людини визнав порушення державою Україною права одностатевої пари, яка не може укласти шлюб в країні. Ідеться про справу Андрія Маймулахіна та його партнера Андрія Марківа. З 2010 року заявники живуть сімʼєю як партнери. У 2014 році вони звернулися до ЄСПЛ через неможливість легалізувати свої стосунки в Україні.

Суд також взяв до уваги «чітку тенденцію на європейському рівні до юридичного визнання та захисту одностатевих пар у державах-членах Ради Європи», 30 з яких наразі передбачають можливість юридичного визнання одностатевих пар.

ЄСПЛ констатував порушення Україною статті 14 у взаємозв’язку зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Кожному із заявників присудили 5 000 євро компенсації.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА