Фото: Мирослава Ребедюк/Громадське радіо
Про фестиваль, ідентичність українців і ветеранську літературу. Під час виїзної студії Громадського радіо на 21 Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA розповів Євген Павлюковський, координатор «Живої бібліотеки» у рамках фестивалю.
Євген Павлюковський уже не перший рік займається саме «Живою бібліотекою» на фестивалі Docudays. Він вважає, що це дуже цікавий формат, який дає можливість особистого спілкування людей між собою. Це у першу чергу обмін досвідом. Але цей формат, на жаль, не передбачає участі широкої аудиторії. Це невелике коло людей, до 5.
«У цьому році ми вирішили відійти від цього формату. Бо захотіли охопити трохи ширше коло. Ідентичність — це та тема, з якою нам довелося різко стикнутися. Багато людей після початку повномасштабного вторгнення почали переглядати свій світогляд. Це відбувалося досить болісно насправді для багатьох. Тому ми вирішили саме цій темі приділити «Живу бібліотеку» у цьому році, і зробити її у вигляді публічних модерованих читань».
Читайте також: Тайвань досі Україною офіційно не визнаний, тому ці культурні зв’язки дуже важливі — модератор програми тайванського фокусу на DocudaysUA
Координатор «Живої бібліотеки» на Docudays UA розповідає, що у всіх дискусіях, що велися за ці дні фестивалю, простежується одна дуже цікава тенденція.
«Зараз усе відбувається на певному пасіонарному пориві самих митців. Якщо говорити про літературну спільноту, дуже цікавий кейс був під час розмови про ветеранську літературу. Поки що велика частина людей, які її створюють, перебувають безпосередньо на фронті. Частина митців, музикантів, літераторів також. Ми маємо намагатися донести їхній доробок до нашого внутрішнього споживача та до зовнішньої аудиторії. Якщо з внутрішнім у нас все більш-менш складається. На мою думку, українці вчаться сприймати та цінувати своє. А з меседжем назовні, на жаль, не все так добре. Тут постає питання підтримки держави. Хоча б на якомусь мінімальному рівні сприяння».
Євген Павлюковський впевнений, що ветеранська література, кластер якої досить великий, точно буде цікава світовому слухачу. Хоча б через той досвід, який передає автор.
«Війна в Україні — це унікальна війна. Жодна країна світу не стикалася з тою ситуацією, з якою стикнулися ми. Той досвід, який зараз переживають митці на лінії фронту, вони передають крізь літературу, музику, твори мистецтва. Світу точно це цікаво. На жаль, підтримка держави дуже не велика. Вона має бути більша. Наразі це потуги самих митців і спільноти. Хотілося б збалансувати ці моменти».
Читайте також: Україна вже пропонує світу нову мову памʼяті — Дробович з Docudays