Фото: ДУ «НВМК»
Восени 2024 року можуть відбутися перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі в Київській області. Цей об’єкт державної власності буде повністю забезпечений охороною з усіма нормами: відеоспостереженням, патрульними, огорожею.
Про це в етері Громадського радіо повідомив радник міністра у справах ветеранів України, історик Василь Павлов.
На тлі інциденту з наругою над могилами військових у Києві 20 червня спікер розповів, що Україна не має сталої культури вшанування пам’яті. Тому у Міністерстві ветеранів зараз готують нову «візію пам’ятування». Будуть розглядати питання того, як ми розповідаємо про війну, як пам’ятаємо загиблих і вшановуємо живих. До цієї роботи планують долучити науковців, громадських активістів, експертів, щоб створити цілісне розуміння того, як і що робити далі.
«Тут, звісно, будуть абсолютно різні аспекти. Аспект суто державницький, тобто нормативно-правовий аспект; охоронний аспект, забезпечення безпеки; аспект ідеологічний — як ми вшановуємо пам’ять, які ми ритуали проводимо; аспект науковий — як ми збираємо інформацію, як ми її накопичуємо; аспект освітній, просвітницький — як ми говоримо з суспільством, з нашими іноземними партнерами, як ми про це говоримо в школі. Тобто це глобальний такий концепт, який має закрити повністю ті лакуни, які ми маємо зараз», — каже історик.
Читайте також: Підозрюваній у нарузі над могилами військових загрожує до 7 років позбавлення волі — поліція Києва
Василь Павлов окремо пояснює про поховання військових. За його словами, в Україні є прописаний ритуал поховання. До його створення долучалися громадські експерти, Інститут національної пам’яті, Міноборони, Міністерство ветеранів. Але прописали його ще до повномасштабної агресії, коли поховання були поодинокі. А після 24 лютого 2022 року кількість жертв зросла, тож ритуалу поховання дотримуються там, де це можливо. А в деяких населених пунктах, наприклад, до поховання додаються регіональні особливості вшанування пам’яті.
«Ми маємо виходити на те, що деякі речі мають бути уніфікованими, щоб в нас не виникало розбіжностей щодо тих сенсів, які ми вкладаємо. Але, в цілому, ми можемо сказати, що в нас нема проблеми, що якийсь регіон України чи якесь місто не вшановує своїх героїв; чи Збройні Сили або ТЦК відмовляються надавати відповідних людей, які мають супроводжувати цей процес. Тобто, наскільки це можливо, зараз це все відбувається в межах того ритуалу, який був і законодавчо встановлений, і узгоджений з усіма зацікавленими сторонами — експертами, істориками, дослідниками української традиції військових поховань», — розповідає радник міністра у справах ветеранів.
Також Василь Павлов розповідає, що зараз йдуть підготовчі роботи на Національному військовому меморіальному кладовищі. Там є певний конфлікт з місцевою громадою, але, попри це, відбуваються роботи з розчищення території й підготовка до зміни напрямку руху через Одеську трасу. Запрацювати кладовище має вже цієї осені. Спершу мають здійснити поховання тих військовослужбовців, прах яких зберігається в їхніх родин. Будуть відкриті ділянки для поховання безвісти загиблих, ідентифікованих захисників, а також працюватиме колумбарій для тих, хто обирає кремацію.
«Думаю, усі державні служби долучаться до питання охорони кладовища. І я сподіваюся, що це буде державна охорона, що це буде національна поліція або воєнізована охорона. Плюс не забуваймо, що там, скоріше за все, буде запланований один з так званих постів №1. Можливо, це буде так званий пост №2, бо пост №1 має бути в Національному пантеоні. Там постійно буде знаходитись почесна варта від Збройних Сил України», — зазначає Василь Павлов.
На думку спікера, відкриття Національного військового меморіального кладовища має задати еталон військових поховань і вшанування пам’яті військових в усіх регіонах. Це має бути певна однотипність, рівність і задані естетичні норми.
Нагадаємо, у ніч проти 20 червня у Києві на Аскольдовій Могилі понівечили могили військових Дмитра Коцюбайла, Андрія Пільщикова та Павла Петриченка.
Співробітники Печерського управління поліції за допомогою камер відеоспостереження встановили, що до акту вандалізму причетна 60-річна уродженка Вінниччини, яка вже тривалий час мешкає у Києві. У межах розпочатого кримінального провадження буде призначена судово-психіатрична експертиза, яка визначить, чи є жінка осудною, чи усвідомлювала вона свої дії.
Якщо експертиза визнає жінку осудною, згідно з чинним законодавством, їй загрожуватиме до 7 років позбавлення волі.
Як уточнила представниця поліції, кримінальне провадження щодо жінки розпочато за ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу (Наруга над могилою). Враховуючи обставини злочину, планується перекваліфікація на ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою з хуліганських спонукань).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі