Рівність один перед одним буде відображена на меморіальному кладовищі — Старущенко

Гість — заступник директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище»

Про розташування Національного військового меморіального кладовища

Ярослав Старущенко: З 2015 року триває дискусія щодо створення такого комплексу. Реалізовувати його почали після початку широкомасштабної агресії. Урядова комісія з органами місцевого самоврядування, екологами, представниками громадських організацій, які опікуються родинами загиблих, обʼїхали 10 земельних ділянок. Відтак склали мапу, де дослідили переваги й недоліки кожної з них. Лису гору біля Видубичів відкинули через складну архітектурно-геологічну частину, багато територій не досліджено. Там розташовані поховання часів козаччини, тому від цієї ідеї відмовилися.

Наступним місцем став Биківнянський ліс. Ми провели геологічне та архітектурно-археологічне дослідження. Ми відміряли відступи від житлової забудови, інженерно-санітарні відступи від автодороги та від Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Залишилась площа не більше 50 га, а концепція Національного меморіального кладовища передбачає 100 га. Ба більше, це повинна бути територія з доступною інфраструктурною мережею.

Наступною ділянкою для дослідження стала територія, на якій ми зупинилися. Після геологічного та санітарно-епідеміологічного аналізу, з 267 га у нас вийшло 130 га для Меморіального кладовища. Решта території залишиться лісом у його теперішньому вигляді.

У межах Києва розмістити Національне військово-меморіальне кладовище з такою площею неможливо. В місті немає таких ділянок, які відповідали б всім державним санітарно-епідеміологічним нормам та вимогам за кількістю території.

Читайте також: Військове кладовище в Києві: депутатка розповіла про ситуацію із Лисою горою

Який вигляд матиме кладовище

Ярослав Старущенко: Концепція, яка розроблялась Українським інститутом національної пам’яті, немає жодних архітектурних зображень. Це просто концепція розвитку і реалізації цього кладовища. Усе решта створювали працівники державної установи разом з архітектурною та історичною спільнотами. Ми хочемо побудувати кладовище нового формату, якого в Україні ще не було. Це не буде кладовище у його стандартному українському розумінні з великою кількістю різних надмогильних споруд та огороджень.

Ми беремо за приклад військові кладовища Європи, Арлінгтонський національний цвинтар у США. Хочемо зробити щось подібне, аби гості іноземних держав чи ветерани розуміли, що держава гідно вшановує своїх героїв. Це буде кладовище, де не матиме значення, яке військове звання носив загиблий. Після смерті всі військові переходять у «небесне військо». Рівність один перед одним буде відображена на нашому кладовищі.

«Небесне військо» матиме однострій у вигляді намогильних споруд. Там буде фотокартка, інформація про загиблого захисника, позивний, а також QR-код з деталями. Але візуально це буде однотипне місце для поховань будь-яких родів військ і не залежатиме від військових звань захисника при житті.

Національне меморіальне кладовище складатиметься з восьми черг будівництва. Ми зробили це для того, аби реалізація однієї черги не затримувала реалізацію іншої через відсутність фінансування. Ми розмістили ці всі споруди пропорційно. Перша та друга черга матимуть у своєму складі: адміністративну споруду, дві великоформатні траурні зали, сучасний крематорій, християнську церкву та ритуальну залу для інших віросповідувань.

Ми не хочемо будувати кладовище про запас. Те, що спроєктовано, не означає, що буде побудовано. Однак, у ЗМІ фігурує цифра про мільйон поховань. Це абсолютно неправда. Вони взяли 267 гектар та розділили на площу, яка державними санітарними нормами визначена для одного поховання. Тому отримали таку суттєву цифру.

Меморіальне кладовище займатиме половину земельної ділянки. Крім поховань, там буде рекреаційна зона. Туди зможемо приводити наше молоде покоління, виховувати патріотизм.

У восьмій черзі будівництва запланований музей російсько-української війни. Після проведених комунікацій зі спеціалістами, які роблять музеї світового рівня, прийшли до висновку, що ще зарано готувати наповнення музейного фонду і розміщувати експозиції. Це можна буде робити лише після нашої перемоги. Для того, щоб це був дійсно сучасний музей, врахуємо досвід іноземних держав. Багато компаній, у тому числі іноземних, хочуть бути дотичними до створення музею на волонтерських засадах. Це буде культовий обʼєкт.

Читайте також: «Через криву підлогу хлопці з почесної варти навіть впускали труни» — керівниця Патронатної служби «Азову» про зали прощань Київського крематорію

Хто фінансує будівництво

Ярослав Старущенко: Кошти, які витрачаються на реалізацію проєкту, йдуть виключно з державного бюджету. Однак, законом та здоровим глуздом не заборонено фінансування від міжнародних донорів. Деякі громадські організації, донори хочуть також бути дотичним до вшанування наших героїв.

Читайте також: Коли в Україні може з’явитись Національне військове меморіальне кладовище та яким воно буде?

Меморіальне військове кладовище будуватимуть біля селища Гатне Фастівського району Київської області. Комплекс матиме місця для різних видів поховань, громадські споруди та парк. Підготовчі роботи незабаром розпочнуться, а початок самого будівництва заплановано на червень цього року.

Комплекс міститиме багато об’єктів, які дозволять гідно поховати військових та забезпечити належні умови відвідування для рідних та близьких полеглих. Будівництво меморіального комплексу здійснюватиметься у кілька етапів, що мають розвиватися паралельно.

Військових, які загинули та були поховані на інших кладовищах, можна буде перепоховати у меморіальному комплексі. Витрати за це візьме на себе держава.

Національне військове меморіальне кладовище планують зробити до 30 липня 2025 року. Його площа сягне майже 100 гектарів. Для затвердження концепції та архітектурного рішення НВМК проведуть архітектурний конкурс. 

Також на сайті Міністерства у справах ветеранів опублікували документ, у якому пояснюється, хто має право бути похований на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі