«В УПЦ не здатні критично подивитися на ситуацію» — релігієзнавиця про діяльність церкви Московського патріархату
Про законопроєкт щодо заборони УПЦ (МП) говоримо з докторкою філософських наук Людмилою Филипович.
9 лютого адвокат чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври Микита Чекман повідомив, що Служба безпеки України проводила обшуки у Києво-Печерській лаврі. Згодом Суспільне повідомило, що СБУ прийшла до священнослужителя, який координував постановні «акції протесту» під час повернення майна Лаври державі.
Пізніше в Офісі генерального прокурора розповіли, що послушнику Києво-Печерської лаври повідомили про підозру у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії Росії проти України, глорифікації її учасників.
На тлі цього говоримо з релігієзнавицею, докторкою філософських наук Людмилою Филипович.
Про представників УПЦ
Людмила Филипович: Представники УПЦ (МП) перебувають у дуже замкненому середовищі. Вони обговорюють ситуацію, яка склалася навколо їхньої церкви, лише між собою, ведуть дуже замкнутий спосіб життя. Там присутні наративи, що нібито їх переслідують за віру; що їхня церква — мучениця; що зараз ситуація навіть гірша, ніж за радянських часів; що їх, православних християн, «сатанинська» влада ненавидить і робить все, щоб налаштувати проти них суспільство. Ці люди не виходять за мури свого монастиря. Але це мури не лише монастирські, зовнішні, а й мури всередині їхніх голів. Їхній мозок забитий за умовчанням. Тому і не дивно, що вони ніколи не сприймуть якихось змін.
Представники УПЦ (МП) не здатні критично подивитися на ситуацію, оскільки вважають, що в їхніх нинішніх негараздах винні всі, крім них. Вважаю, що це дитяча позиція, дуже нагадує ображених хлопчиків.
Їм самим треба глянути на причину того, що сталося, спробувати відповісти на запитання, чому до них суспільство налаштоване так агресивно.
Ця церква живе в Україні, складається з українських громадян і судиться при цьому з Україною. Це взагалі не впадає ні в які нормальні рамки. Тобто судяться вони не з Москвою, не з патріархом Кирилом, не з Путіним, а саме з Україною, яку, я переконана, представники цієї церкви вибирали.
Читайте також: На Вінниччині затримали священника УПЦ МП, який прославляв «русский мир»
Що із законопроєктом про заборону УПЦ
Олена Новікова: Зараз ми бачимо від низки депутатів заклики винести так званий законопроєкт про заборону УПЦ (МП) на друге читання у парламенті, повернути його до обговорення, до голосування. Що вам відомо про це?
Тому що, від депутатів знаємо, що там понад тисяча правок (близько 1 200 — ред.). Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук казала, що деякі з них дуже смішні. Один з депутатів, наприклад, подав майже 80 різних варіантів написання преамбули. Що кажуть в експертному середовищі про цей документ?
Людмила Филипович: Ми сподіваємося, що все-таки в другому читанні цей законопроєкт ухвалять. Уряд вирішив не відсилати цей проєкт, як вимагають симпатики й прихильники УПЦ, на експертизу до Венеціанської комісії. Без цього ми можемо абсолютно спокійно ухвалити цей закон і жити за ним.
У мене на руках є експертна оцінка цього законопроєкту від компанії Amsterdam & Partners, яку найняли на гроші Новинського. Там нас лякають, що прийняття цього закону означатиме кінець демократії, свободи совісті, свободи релігії в Україні; ми нібито будемо з вами скочуватися у страшну тоталітарну прірву. Про це не кажуть, але я так розумію, що зараз Москва перебуває у цій компанії.
Ми читаємо такі документи, аналізуємо їх, розуміємо, що у нас різні вихідні дані. А парламент працює за прийнятою процедурою: комітет обов’язково має розглянути всі ці додатки, всі пропозиції. До того ж там є позитивні й дуже конструктивні питання.
Голова ДЕСС, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, пан Єленський запевнив мене, що закон ухвалять у другому читанні. Нині працюють з депутатами, щоб набралася необхідна кількість голосів, як при першому читанні.
Тут не йдеться про заборону церкви чи її діяльності, а йдеться про заборону функціонування в Україні структур ворожої нам церкви. Ті, хто хоче бути з Україною і в Україні, поступово будуть приймати рішення про те, щоб вийти зі складу Російської православної церкви. Ми бачимо, що ці процеси поступово відбуваються, коли люди приймають рішення змінити свою юрисдикцію з московської патріархії на користь Православної церкви України.
Про візит американського юриста Роберта Амстердама
Олена Новікова: Проросійські ресурси пишуть, що американський юрист фірми Amsterdam & Partners Роберт Амстердам приїде до Києва, зустрічатиметься з членами синоду УПЦ. Також він хоче зустрітися з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Я не знаю, хто тут з ним буде зустрічатися, але будь-які результати він тягатиме в медіа всього світу й стверджуватиме, що в Україні дійсно відбуваються гоніння на церкву, і в другому читанні не варто приймати відповідний закон. Наскільки пан Амстердам може попсувати нам плани?
Людмила Филипович: Я думаю, що його приїзд був би дуже позитивним. Адже я закликала представників американського середовища, експертів, які опікуються релігійною свободою на міжнародному рівні, приїхати й подивитися на реальну ситуацію.
Можливо, з Амстердамом в Офісі президента напряму ніхто зустрічатися не буде. Його відправлять до ініціаторів законопроєкту, зокрема до Кабміну. А там у нас сидить дуже притомний голова ДЕСС, професор Віктор Єленський, який неодноразово виступав на різноманітних майданчиках. Він може переконати кого завгодно.
Я думаю, що з паном Амстердамом зустрінуться не лише представники синоду УПЦ, а й, наприклад, Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Думаю, йому пояснять, що немає у нас ніяких переслідувань за віру.
Читайте також: Інна Совсун: Вливання грошей в «АллатРу» пов’язане з розумінням росіян про неминучу заборону УПЦ (МП)
Нагадаємо, Верховна Рада на засіданні 19 жовтня підтримала у першому читанні законопроєкт про заборону релігійних організацій, які повʼязані з країною-агресором — Російською Федерацією.
За проєкт закону № 8371 віддали свої голоси 267 народних депутатів.
Народна депутатка Інна Совсун в етері Громадського радіо повідомляла, що збір голосів за цей законопроєкт був украй важким. Вона зазначала, що дуже довгий час із колегами чула фразу про те, що це «не на часі».
А нардеп Ярослав Юрчишин в етері ГР, коментуючи роботу над законопроєктом, зазначив, що «нам дуже важливо мати захищену систему, яка з одного боку покаже міжнародним партнерам, які явно не до кінця розуміють складність ситуації зі зловживанням статусом релігійної організації по факту агентурної мережі, а з іншої подати захищений механізм, який би вистояв далі в європейських судах зокрема».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту