Хто хотів долучитися до ЗСУ, вже поїхав в Україну — польський політолог про український легіон в Польщі

У ЄС може зібратися батальйон українців, які захочуть долучитися до лав Сил оборони. Але цілий легіон, можливо, не вдасться сформувати.

Про це в етері Громадського радіо заявив польський політолог і журналіст Марек Сієрант.

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі підписали безпекову угоду у Варшаві 8 липня. У ній, зокрема, йдеться, що країни домовилися про формування добровольчого військового підрозділу, «українського легіону», з українців, які перебувають на території ЄС.

Український президент на брифінгу зазначив, що український легіон тренуватиметься в Польщі, його оснастять партнери. Кожен українець, який долучиться до легіону, зможе підписати контракт із ЗСУ.

Але Марек Сієрант ставиться до цього скептично. На його думку, ті українці, які хотіли долучитися до української армії, вже зробили це.

«Подивіться, як було в перші дні війни: діти з жінками виїжджали на захід, а чоловіки з заходу вертали на схід. Це було суттєво, це було видно на кордоні. Я сам на ньому був присутній, я це бачив на власній очі. Тепер, може, знайдеться батальйон, а щоб говорити, що це буде аж легіон — то таке. Але треба це робити, хоч я скептичний. Тому що українцям, які проживають у Західній Європі, не проблема затягнутися до української армії. Це не Друга світова війна. Тепер ти сідаєш в літак в Амстердамі, за годину ти у Варшаві, а з Варшави три години, і ти на кордоні. Це займає один день», — розповідає спікер.

Читайте також: Як Польща збиватиме ракети над Україною

Свою роль у формуванні українського легіону може відіграти страх українців за кордоном щодо підходів до мобілізації. Адже існують наративи про те, що в українській армії їх нібито не будуть годувати й відразу відправлять на фронт. У цьому випадку, на думку польського журналіста, важливою є поведінка керівництва українського війська. У нього має бути натівський підхід, коли конкретний спеціаліст виконує своє завдання у війську.

«Якщо це буде просто кидання людей на м’ясорубку, то це не буде успішно. А ви ж самі знаєте, що в українському війську є багато сучасного, модерного, нового, новий підхід. Але не у всіх. Тобто негативні речі завжди більш крикливі, їх більше видно, вони більше розповсюджуються людьми, і це насторожує», — пояснює Марек Сієрант.

Також не сприяє мобілізації, на думку спікера, те, що з України можна виїхати за гроші. За словами Сієранта, він знає випадки, коли чоловіки кілька разів ходили у військкомати, і їх не брали. У такому випадку корисною може бути практика, коли людину відмічають як охочу, а за необхідності викликають її.

Читайте також: Якщо дотиснемо мобілізацію, то восени зможемо змінити хід війни на нашу користь — Дикий

Про безпекові угоди

Нагадаємо, 8 липня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі підписали безпекову угоду у Варшаві.

Раніше, президент Володимир Зеленський та очільники інституцій Європейського Союзу Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн підписали угоду у галузі безпеки між Україною та ЄС.

Документ має назву «Спільні безпекові зобов’язання між Європейським Союзом та Україною». Угода з ЄС не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсу та про його підтримку, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, що загалом утримується від підтримки України.

13 червня, Україна підписала двосторонню безпекову угоду з США. Вона передбачає підтримку України зараз, а також у довгостроковій перспективі з метою посилення можливостей стримування потенційної агресії у майбутньому.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі