Євген Дикий розповідає, що у росіян є наразі три переваги. За його словами, одна з них майже нівельована — це перевага в артилерії. Навіть при теперішньому співвідношенні по боєприпасах 1 до 5 на їхню користь — це вже практично паритет. Він каже, що причиною цьому є майстерність українських артилеристів.

Друга перевага, на думку Дикого, полягає в повітрі. Це ФАБи та КАБи, якими вони виносять наші укріплення, і якими вони ж кошмарять цивільне населення прифронтових міст. Цю перевагу доведеться просто перетерпіти, допоки не прибудуть F-16.

Третя та головна їхня перевага — кількість «гарматного м’яса». Дикий каже, що зараз співвідношення втрат у середньому по лінії фронту складає десь 1 до 6. За кожного загиблого захисника чи захисницю помирає шість росіян.

«Фронт прогинається не тому, що десь в конкретному місті щось трапилось. Таке буває. Наприклад, однозначно проводиться за закритими дверима розбір польотів, чому Харківський наступ став несподіванкою, хоча ГУР про нього попереджав. Буданов прямо попереджав, а це чомусь стало несподіванкою. Але цю помилку вже виправили. Наскільки я розумію наслідки та висновки там теж були цілком конкретні. Торецьк, Нью-Йорк, Покровськ — це все про інше. Це не про те, що десь хтось щось недопрацював. Це про те, що в нас банально фізично не вистачає людей тримати цю лінію фронту», — розповідає Дикий.

Про мобілізаційну кампанію

Якщо порівнювати з тим, що відбувалось останні півтора року, то стався тектонічний зсув. Крига скресла, вважає Євген Дикий. Йдеться про інформаційний фон та саму мобілізацію. Хоча поки зроблені лише перші дуже обережні кроки, на його думку.

«Це поки зроблений, мабуть, один крок з десяти, який потрібен для дійсно повноцінної нормальної мобілізації. Але виявилося, що навіть цей перший, дуже слабенький, дуже скромний крок, навіть він вже дав несподівано великі результати. З’ясувалося, що насправді просто треба було його зробити. Півтора року цивільна влада боялась взагалі будь-що робити. Вона всіляко уникала теми мобілізації й в інформаційному полі, і в плані якихось реальних конкретних рішень та дій. Влада переклала це питання на армію, на ТЦК, а росіяни тим часом працювали. Найкращий спосіб зберегти своїх солдатів – це зробити так, щоб ворожі солдати просто не прийшли на поле бою. Це найбільш успішна інформаційна компанія росіян з усього, що вони розкручували», — каже експерт.

Читайте також: Євген Дикий: Якщо суспільство саботуватиме мобілізацію, то держава Україна перестане існувати

Дискредитація мобілізації

Антимобілізаційна кампанія у них виявилась дуже успішною, каже Євген Дикий. Вона успішна з дуже простої причини — страх. Боятись війни — це природно. Потрібне певне зусилля, щоб страх здолати та дуже легко йому піддатись.

«Якщо в цю компанію вкладаються дуже серйозні ресурси, а натомість з нашого боку жодної протидії півтора року не робиться, тоді ця компанія приречена на успіх. Щобільше, активну дуже роль в цій компанії відіграли корисні ідіоти — наші медійники. Я не вважаю, що наші медійники свідомо працюють на ту сторону. Тут йдеться про жахливий непрофесіоналізм, бо медіа відпрацювали на Росію», — розповідає експерт.

Він вважає, що медіа більше висвітлювали суперечки з ТЦК, потопельників у Тисі, ніж реальні кейси мобілізації за повістками. Це викривлювало картину реальності.

Про російські ресурси

Ветеран російсько-української війни каже, що зараз російським солдатам платять щомісячно десь 10 000 доларів. Тому питання полягає в тому, що швидше закінчиться: російські нафтові гроші чи найманці.

«Санкції від Буданова виявились набагато ефективнішими за санкції від Байдена. Я маю на увазі серію наших ударів по нафтопереробній галузі. Насправді цілком може бути, що нафтові гроші закінчаться раніше, ніж зараз в Кремлі очікують. Я б поставив на те, що гроші та «гарматне мʼясо» в них закінчаться останніми. У них набагато швидше закінчуються залізо і БК. І оце важливо. І оце наш шанс», — говорить екскомандир роти батальйону «Айдар».

Читайте також: Що треба змінити, щоб мобілізація вдалася? Пояснює Євген Дикий

Про ситуацію на фронті восени

Євген Дикий вважає, що Україна здатна змінити хід війни

«Якщо ми дотиснемо мобілізацію, то вже цієї осені ми можемо переламати хід війни на нашу користь. Ми можемо вийти знову на ситуацію, яка була короткий час, восени 2022 року, і, на жаль, потім була нами втрачена з одної простої причини. Орки тоді зрозуміли, що війна переламалась на нашу користь. Орки зрозуміли, що їм скоро кінець. Тому вони взяли й провели масову мобілізацію: жорстоку, страшну, тотальну. А ми навпаки тоді припинили це робити. Тому тепер ми в цьому становищі — у глухій обороні», — зауважує експерт.

Дикий каже, що людей ще не вистачає. Бо тих, кого набрали в червні, треба ще два місяці готувати. Ця нова хвиля поїде на фронт — у серпні-вересні. Він зазначає, що це досить пристойна кількість людей. До осені долетять F-16, які могли б зменшити перевагу росіян у КАБах та ФАБах.

Читайте також: Чи може економічне бронювання бути справедливим: розповідає нардеп

Довідково

Українські підрозділи відступили з мікрорайону Канал у Часовому Яру, адже утримувати його недоцільно через руйнування українських позицій. Про це повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин.

За його словами, подальше утримання мікрорайону загрожувало життю українських військових, тому командування вирішило відвести війська на більш захищені та підготовлені позиції.

Лише за минулу добу було зафіксовано 238 обстрілів міста зі всіх видів озброєння. Більшість із них припадають на південну частину Часового Яру.

Також співзасновник та аналітик DeepState Роман Погорілий говорив Громадському радіо, що росіяни перетворили мікрорайон Часів Яр у суцільні руїни та попіл, тому тримати оборону там було вже недоцільно.

Станом на ранок 4 липня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 547470. Упродовж минулої доби українські захисники знешкодили щонайменше 1200 російських окупантів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту