Чи може економічне бронювання бути справедливим: розповідає нардеп

Навіщо економічне бронювання

Відсутність економічного бронювання має суттєвий вплив на ринок. Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Наталуха, юрист, правозахисник, голова Комітету з питань економічного розвитку ВРУ, народний депутат, член фракції «Слуга народу».

«Відсутність цього інструментарію (економічного бронювання — ред.) має свій ефект і на ринок. За офіційно непідтвердженими даними, щоденно щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну. Щоденно. Не кажучи вже про кількість звільнень з робочих місць для того, щоб працювати неофіційно і не «світитися» у реєстрах». Це деморалізація реального сектору економіки. Вона має негативні наслідки, — пояснює голова Комітету з питань економічного розвитку ВРУ. 

Дмитро Наталуха додає, що економічне бронювання розглядає компанії з точки стратегічності їх ресурсів, у тому числі сплати податків до державного бюджету:

«Економічне бронювання не має на меті скасувати дві постанови щодо стратегічного бронювання. Тобто, вони існують, вони існуватимуть, вони модернізуються, покращуються. Але не завжди компанії підпадають під критерії стратегічного бронювання.  Якщо подивитися на компанії з точки зору стратегічності їхніх ресурсів, наприклад, сплати податків до державного бюджету, то не до кінця зрозуміло, чому не можна дати їм можливість забронювати своїх критичних працівників. Якщо бронювання виступає гарантією того, що компанія продовжуватиме платити не менше, ніж вона платила до цього. То чому не дати таку можливість цій компанії, тим самим прогарантувавши подачі зобов’язань», — каже юрист. 

Скільки чоловіків в Україні

За словами нардепа, в Україні є 11 106 523 чоловіки у віці від 25 до 59 років, тобто десь 11 мільйонів 100 тисяч чоловіків мобілізаційного віку.

«У нас досі відкрите питання, скільки з них є військовозобов’язаними. Системне оновлення даних відбувається у нас прямо на очах. Немає якось інструменту, який забезпечив би фінансову синхронізацію і фінально звів би всі ці реєстри. Наважусь сказати, що фінальну цифру не знає ніхто. Військові (Генштаб, Міноборони) знають більше, ніж ми. Але сказати, що десь є ця цифра і її можна подивитись, не можна. Ми рахували, що з 11 мільйонів чоловіків десь до півтора мільйона можуть мати інвалідність. Грубо кажучи, залишається 10 мільйонів військовозобов’язаних чоловіків. З цієї цифри частина вже служить, частина перебуває за кордоном. Останні цифри щодо бронювання свідчать, що 565 тисяч є заброньованими. Однак, ця цифра дуже динамічна і показник може дуже різко стрибати», — каже депутат.

Також народний депутат розповів, що наразі кількість офіційно працевлаштованих чоловіків мобілізаційного віку складає 2 мільйони 620 тисяч.

Яка кількість заброньованих зараз

Серед військовозобов’язаних чоловіків у країні трохи менш як 600 тисяч є заброньованими.

«Нам було б цікаво побачити цифру від тих, хто безпосередньо має право на це бронювання. Йдеться про підприємства, які визнані критичними. У них є переважна квота у 50%, але це не означає, що всі її заповнюють повністю. Хтось — на 3%, а хтось на всі 50%. Зараз ми направили запити на усереднину цифру до Мінекономіки. За останніми даними податкової, в Україні з офіційно працевлаштованих — близько 2 мільйонів 620 тисяч осіб є найманими працівниками мобілізаційного віку», — пояснює Дмитро Наталуха.

Він також розповідає про тіньове бронювання.

«Напевно, публічно не маю права це говорити. Але за нашими розрахунками, у нас ринок тіньового бронювання стартує від 700 мільйонів доларів на рік», – говорить депутат.

Які сфери заброньовані

Дмитро Наталуха розповів про дослідження щодо галузей, у яких найбільше бронюють працівників. Дослідження робили на початку березня цього року.

«Переважна більшість (заброньованих — ред.) в енергетичній галузі, агропромисловому секторі, транспорті, промисловості, виробництві, медицині та ОПК. Це найбільш такі суттєві сфери, які заброньовані. Далі там ще є ритейл, незначна фінансово-банківська частка. До речі, менша, ніж в ОВА чи місцевих органах влади. Від загальної кількості домінує енергетика — 28%, агропромисловий сектор — 15%, 13% та 12% — медицина і фінансово-банківська сфера», — говорить нардеп.

Читайте також: Бізнес-спільнота просить уряд і парламент вирішити п’ять ключових проблем із бронюванням

Про людей, які в тіні

За словами Наталухи, у процесі аналізу так званого мобілізаційного резерву і потенціалу, зʼясували, що трошки менше мільйона чоловіків призовного віку, 938 тисяч, це люди, про яких держава не знає нічого, окрім ідентифікаційного коду.

«Вони не є учасниками економічних процесів. Для офіційної економіки вони абсолютно безкорисні. Вони не за кордоном, вони не служать, вони не аспіранти, вони не мають інвалідність. Але знайти їх — це задача, на яку треба витрачати ресурси. Держава відома тим, що не завжди хоче витрачати ресурси та обирає, як правило, простіший шлях. Тобто, взяти наявні реєстри, які демонструють, де хто є. Обрати офіційно працевлаштованих співробітників та просто пройтись по них», — зауважує нардеп.

Про критерії

Нардеп Наталуха говорить, що законотворці спробували повністю відмовитися від всіх критерій у будуванні моделі щодо бронювання, бо кожного разу вони впирались у несправедливість.

«Війна сама по собі дуже сильно несправедливе явище. І нам доводиться просто шукати найменш несправедливе рішення серед інших несправедливих рішень. От з чим ми насправді маємо справу», — каже юрист.

За його словами, вони дійшли до моделі, яка виглядає наступним чином:

«Будь-яка компанія має право самостійно визначити, який співробітник має бути заброньований, незалежно від того, яку зарплату цей співробітник отримає та незалежно від того, яку посаду він займає. Це виключно дискреція самого роботодавця, який говорить, що йому потрібна ця і ця людина. За них щомісячно сплачується збільшений військовий збір у розмірі 20 тисяч гривень. Це єдине, що є з критеріальності», — зауважує нардеп.

Читайте також:Бронювання за 20 тисяч грн — це реальний відкуп — економічний експерт

Про бронювання ФОПів

Народний депутат зазначає, що бронювання ФОПів буде здійснюватись іншим способом через можливі зловживання.

«Для ФОПів умови звучать наступним чином. Перша — це те, що ти свою підприємницьку діяльність як ФОП маєш провадити щонайменше 6 місяців до моменту набуття чинності закону. Умовно кажучи, якщо закон набув чинності 1 вересня, то щонайменше з 1 березня, ти мав бути чинним ФОПом. Друга умова — це те, що у тебе за попередній звітний період мав бути оборот не менше суми вартості 3 місяців бронювання — тобто 60 тисяч гривень. Це невеликі гроші, але вони принаймні показують, що ти не кладеш собі на рахунок щомісяця по 20 тисяч, а у тебе була вже якась економічна активність. Тобто, ти був учасником економічних процесів і що ти не відкрив собі ФОП просто для того, щоб себе самостійно забронювати», — говорить юрист.

Він каже, що отримав шквал критики від ФОПів за ці дві обмежувальні позиції. Це наводить на думку, що цих ФОПів не цікавить економічна діяльність, а лише можливість відкупитись.

Про ротації

На думку нардепа, економічне бронювання здатне запропонувати вихід із ситуації щодо наближення ротації.

«Існують випадки, коли певну ділянку фронту утримували виключно коштом дронів. Це не була дуже довга ділянка, це не тривало надто довго, але ці прецеденти є. Це може звучати трошки футуристично, але це цілком реалістично: чим більше машин на фронті, тим менше на передовій може гинути або бути пораненим особового складу. Йдеться не тільки про безпілотники, а про машини у широкому сенсі», — каже Наталуха.

За його словами, збільшити кількість машин на фронті можливо шляхом щонайменше двох факторів: спеціалісти та гроші. Він вважає, що економічне бронювання розв’язує обидва питання. Тобто, дозволяє забронювати технологічних спеціалістів та мати десь 200 мільярдів на рік.

«Чим більше ми наситимо фронт технічними, матеріально-технічними засобами, машинами, тим більше вивільниться особового складу. Це значить, що у них з’явиться реальна можливість піти на ротацію навіть без істотного збільшення кількості особового складу. У цьому контексті економічне бронювання контрінтуїтивно здатне наблизити момент цієї ротації. Інше питання в тому, як той самий уряд розпорядиться тими ресурсами, які будуть залучені шляхом економічного бронювання», — зазначив Наталуха.

Читайте також: «Не ділімо людей за грошима» — Максим Колесніков про мобілізацію

Довідково

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки», що передбачає «економічне бронювання» працівників від мобілізації. 

Голова комітету з питань економічного розвитку, народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Наталуха вважає, що закладена концепція «економічного бронювання» дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів. 

За словами парламентаря, закладена концепція «економічного бронювання» дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів. Вона має працювати так:

• кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати;
• сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
• бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
• відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабінет міністрів. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».

Також Наталуха анонсував, що незабаром до парламенту подадуть два альтернативних законопроєкти, які будуть включати:

• модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн,
• також змішану модель — 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі